До проблеми правового статусу Каспійського регіону.

Анотація

Стаття присвячена одній з найгостріших регіональних проблем сучасності – правовому статусу Каспійського регіону, а також взаємостосункам держав навколо Каспійського моря, невизначений статус якого багато в чому підігрівав суперництво між ними, здатне, в умовах інтернаціоналізації водоймища привести до відкритого зіткнення. В XXI столітті, в епоху енергетичної зовнішньої політики Каспій з його багатими шельфовими родовищами і унікальними біоресурсами стає місцем перетину безпосередніх інтересів провідних регіональних і світових держав, що в умовах його підвищеного конфліктного потенціалу актуалізує питання розмежування акваторії Каспійського моря. Метою статті є дослідження проблеми правового статусу Каспійського регіону. Досліджуються позиції прибережних держав з питання розмежування Каспійського басейну, їх інтереси відносно даної проблеми. Використовуються методи порівняльного і порівняльно-історичного аналізу, які дозволили визначити передумови формування правового статусу Каспійського моря в різні історичні періоди. Розглядаються результати останнього саміту в Актау. Оскільки Конвенція про правовий статус Каспійського моря, прийнята в ході роботи V каспійського саміту в Актау, так і не зафіксувала єдиного принципу делімітації морського дна, багато ким документ був сприйнятий з великою часткою скепсису. Проте каспійська Конвенція стала природним підсумком більш ніж 25-річного дипломатичного процесу на Каспії, а тому лише відобразила формат відносин, що склався між прикаспійськими країнами, які, пройшовши через ряд криз і конфліктів, змогли досягти взаємного компромісу. Автором зроблений висновок, що, ефективне вирішення проблеми правового статусу акваторії Каспія може бути здійснене тільки за умови взаємного розуміння між всіма учасниками переговорного процесу, готовності до компромісів і врахування інтересів один одного.