Відносини між Іракським Курдистаном та Іраком у другому десятилітті ХХІ століття: пошук оптимальної моделі співіснування.

Анотація

У статті проаналізована динаміка відносин між органами Курдського автономного району та федеральним урядом Іраку у другому десятилітті ХХІ століття. Виявлено причини загострення протиріч між Ербілем та Багдадом через такі питання як розподіл доходів від експлуатації нафтових родовищ на півночі країни та партнерства з іноземними компаніями, фінансування з федерального іракського бюджету та контроль над спірними територіями, де мова йде, передусім, про Кіркук. Посилення протиріч між Багдадом і Ербілем з цих питань співпало за часом з просуванням терористичної організації «Ісламська держава Іраку і Леванту» до кордону з Іраком. Наступ сил пешмерга на ісламські терористичні угрупування, в ході якого курдам вдалося зайняти території, що є об’єктом суперечок між Багдадом і Ербілем, вніс суттєві зміни в баланс сил між центральним та регіональним урядами на користь останніх, що спричинило ще більше напруги між іракськими курдами та федеральними силами та актуалізувало дискусію про незалежність. В роботі проаналізовано підходи провідних курдських партій Іраку до проведення референдуму про незалежність Іракського Курдистану, розкрито мотиви Курдського регіонального уряду щодо самого всенародного волевиявлення, а також досліджено реакцію як Багдаду, так й безпосередніх сусідів Іраку на результати голосування в Курдському автономному районі. Визначено найбільш ефективний механізм захисту інтересів іракських курдів зі збереженням територіальної цілісності Іраку та недопущенням відокремлення Іракського Курдистану, що передбачає як закріплення його особливого статусу та чітке визначення механізмів вирішення конфліктів, так й залучення міжнародного співтовариства та надання сильних міжнародних гарантій.