Особливості інституціоналізації еліти в процесах модернізації політичної системи Німеччини (1949-1990 роки).
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.4.8Ключові слова:
політична еліта, політична система, політична модернізація, політичний інститут, інституціоналізаціяАнотація
В умовах глобального розвитку процеси модернізації політичних систем набувають все більшого значення, оскільки сприяють здійсненню необхідних перетворень з метою адаптації до викликів навколишнього середовища через здійснення структурно-змістовних внутрішніх перетворень. Це актуалізує необхідність дослідження суб’єкта модернізаційної діяльності, який в ході інституціоналізації набуває необхідних ресурсів та процедур для її ефективного здійснення.
Процеси інституціоналізації політичної еліти обумовлюються: посиленням професіоналізації політичної сфери діяльності; суспільною потребою формування та регулювання правил взаємодії; необхідністю легітимації статусу та процедури діяльності; наявністю структурнофункціонального потенціалу, необхідного для впливу на функціонування політичної системи. Оцінювання рівня інституціоналізації еліти в процесах модернізації політичної системи здійснюється на основі критеріїв адаптивності, складності, автономії, згуртованості, конгруентності, ексклюзивності.
Високий рівень інституціоналізації політичної еліти Німеччини у процесах модернізації дозволив відновити суверенітет держави, забезпечити відповідний рівень демократичності, соціальної орієнтованості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку, закріпивши провідне становище в світовій політиці. Цьому сприяли:1) наявність прозорих правил інкорпорації та внутрішньоелітної взаємодії, їх відповідність Конституції; 3) використання структурнофункціонального потенціалу та ресурсів для підвищення стандартів суспільного життя; 4) вироблення ідей та символів, направлених на консолідацію суспільства заради досягнення стратегічної мети; 5) ініціювання стратегічного проекту модернізації; 6) послідовність процедури практичної реалізації та оптимізації проекту за допомогою політичних технологій. Досвід інституціоналізації політичної еліти Німеччини є досить актуальним для України в умовах сучасної політичної дійсності.
Посилання
Брандт В. Нова східна політика та євроінтеграція. URL: http://history.org.ua/LiberUA/Book/europe/8.pdf (дата звернення: 20.01.2018).
История Германии : в 3 т. / А. М. Бетмакаев, Т. А. Бяликова, Ю. В. Галактионов и др.; отв. ред. Ю. В. Галактионов, сост. науч.-справ, аппарата А. А. Мить. Москва : КДУ, Т. 2: От создания Германской империи до начала XXI века, 2008. 672 с.
Купрій Т. Г. Християнсько-демократичний союз: рання історія та вплив на формування політикоекономічної системи Німеччини : монографія. Київ : НАКККІМ, 2010. 128 с.
Соркин А. Немецкая политика федерального канцлера Аденауера. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/germanskaya-politika-federalnogo-kantslera-adenauera (дата звернення 12.11.2017).
Стрелец М. Гельмут Коль: политический портрет. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/gelmut-kolpoliticheskiy-portret (дата звернення 19.11.2017).
Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах. Москва : Прогресс-Традиция, 2004. 480 с.
Peters B. G. Institutional Theory: Problems and Prospects. Vienna : Institute for Advanced Studies, 2000. 18 p.
