Теоретичні засади дослідження політичної конкуренції партій.

Анотація

У дослідженні вивчається політична конкуренція партій. В рамках вказаних проблем детальніше розглядається стан наукової розробки проблеми у працях зарубіжної та вітчизняної політичної науки. Обґрунтовано, що конкуренція між політичними партіями за підтримку з боку суспільства є важливим критерієм демократизації політичного процесу. Акцентовано увагу на тому, що політична конкуренція між політичними партіями виступає важливим чинником легітимізації влади завдяки підвищенню рівня політичної активності громадян у виборчі періоди та через залучення їх до активної політичної діяльності. Ключове поняття, «політична конкуренція партій», розглядається автором в контексті теорії демократії на основі фундаментальних розробок теорії політичних партій, які здійснили зарубіжні та вітчизняні дослідники політичної науки. Наголошено, що сутність політичної конкуренції партій залежить від типу політичного режиму та рівня політичної культури громадян. Обгрунтовано, що політична конкуренція носить різний характер у різних типах політичних режимів. В авторитарних і тоталітарних політичних режимах відповідні преференції мають провладні політичні партії. В демократичних політичних режимах політичні партії діють в рівних умовах. Наголошено, що для українського політичного процесу характерним є зневажливе ставлення до політико-правових норм і створенням та дотриманням «правил гри» за якими відбуватиметься політична конкуренція партій. В свою чергу, українські політичні еліти розглядають політико-правові норми не через призму певних якісних характеристик та цінностей, а через технічний інструментарій, який можна змінювати залежно від конкретної політичної ситуації та рейтингу політичних партій. Політична конкуренція партій в значній мірі здійснюється через неформальні канали, при якій офіційні правові норми часто стають формальним підтвердженням досягнутих до цього неформальних домовленостей між владою та опозицією.