Конструкти електронної демократії як вирішальні чинники формування «порядку денного» суспільно-політичного життя.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.1.11Ключові слова:
інформаційно-комунікативні технології, інформаційні мережі, електронна демократія, електронне урядування, «відкритий код», індивідуалізація політики й суспільства, маніпулювання суспільною думкоюАнотація
Показано, що сучасні інформаційно-комунікативні технології постають вирішальним чинником формування «порядку денного» суспільно-політичного життя і є безпосереднім засобом організації прямих соціальних дій, зокрема – нових моделей управління. Електронну демократію часто розглядають як варіант «відкритого коду», коли законопроєкти публікуються в інформаційних мережах, а користувачі можуть внести в їх зміст будь-які зміни і у такий спосіб взяти безпосередню участь у прийнятті політичних рішень.
Однак поряд з оптимістичними прогнозами використання інформаційних технологій наростає й тривога, пов’язана з посиленням можливості для маніпулювання суспільною думкою, зміцнення з їхньою допомогою владної ієрархії, реалізацією корисливих інтересів власників ЗМІ. З’явилися також сумніви із приводу підвищення політичної активності громадян завдяки інформаційним технологіям у зв’язку з зростанням абсентеїзму й збільшенням чисельності протестного електорату.
Індивідуалізація політики й суспільства може зробити практично неможливими й навіть небезпечними спроби досягти інтеграції й консенсусу. Політичний контроль і електронна доступність виявляються взаємовиключними в існуючій політичній системі. Використання громадянами Інтернету як інструмента одержання інформації, комунікації й організації може привести до відходу від основного державного політичного курсу.
Таким чином, сучасний політичний простір повною мірою усвідомив ті колосальні переваги, які несе із собою розвиток і поширення інформаційно-комунікаційних технологій, однак і, безумовно, і негативні прояви, і тому ці відносно нові тенденції не можна вважати як панацею від усіх проблем створення світопорядку наприкінці ХХ – у перші десятиліття ХХI століть.
Посилання
Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; Пер. с англ., под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М.: ГУВШ, 2000.
Агамирзян И. Р. Мировой опыт реализации концепции электронного правительства // Технологии информационного общества – Интернет и современное общество / И. Р. Агамирзян. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. – С. 255-258.
Тоффлер Э. Метаморфозы власти: Знание, богатство и сила на пороге ХХI века / Э. Тоффлер. – М.: ACT, 2001. – 669 с.
Даль Р. Демократия и ее критики / Р. Даль; Пер. с англ. – М.: РОССПЭН, 2003. – 576 с.
Робачевский А. Инфраструктура Интернет в США / А. Робачевский // INTERNET Journal. – 2006. – № 3. – С. 12–14.
Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Лекции и интервью / Ю. Хабермас. Москва, апрель 1989 г. – M., 1989. – С. 14-18.
Дослідження політики в системі Інтернет / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / [Упоряд. В. І. Бурдяк, І. С. Осадца]. – Чернівці: Рута, 2005. – 39 с.
Митко А. Демократія електронна / А. Митко // Навчальний енциклопедичний словник-довідник / за наук. ред. Н. М. Хоми. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2014. – 779 с. – С. 133–134.
