Наукове дослідження політичних особливостей формування і функціонування державних кордонів: принципи та підходи.
Ключові слова:
наукове дослідження, державні кордони, принципи, підходи, критеріїАнотація
У статті представлено найважливіші принципи та наукові підходи, придатні для досліджень політичних особливостей формування та функціонування державних кордонів. Наголошено, що дослідження кордонної проблематики повинно базуватись на двох основоположних принципах: принципу неможливості вивчення кордону на рівні однієї країни; принципу неможливості вивчення кордону у відриві від питань міжнародного характеру. Наголошено на позитивних наслідках застосування наукових принципів історизму, об’єктивності, наступності, причинності та наукового плюралізму. Представлено найважливіші підходи, необхідні для процесу дослідження формування і функціонування кордонів: класифікаційний, політико-географічний, функціональний, історико-картографічний, геополітичний, екополітичний. Наголошено, що зв’язуючими компонентами для використання перерахованих вище підходів до вивчення формування та функціонування кордонів є синергетичний, діалектичний та системний підходи. Зроблено акцент на комплексності, системності і синтетичності як визначальних критеріях процесу наукового дослідження формування та функціонування державних кордонів.Посилання
Долгов О. В. Основні теорії дослідження політичних кордонів як чинника політичного процесу / О. В. Долгов // Вісник СеаНТУ: зб. наук. пр. Вип. 145/2013. Серія: Політологія. – Севастополь, 2013. – С. 15 – 109.
Долматов І. В. Державні кордони в контексті лімології / I. В. Долматов // Актуальні проблеми держави і права. –2008. – Вип. 42. – С. 263–268. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2008_42_47
Долматов І. В. О формировании лимологии в современном государствоведении / І.В. Долматов // Правове життя сучасної України: тези доповідей Всеукр. наук. конф. професор.- виклад. і аспірант. Складу. О.: Фенікс, 2008. – С.22-24.
Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М., 1979. – С. 25.
Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье. – М., 1993. – С. 299.
Верменич Я. Історична лімологія: проблеми концептуалізації / Я. Верменич // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. – К.: Інститут історії України НАН України, 2011. – Вип. 5. – С. 29–48.
Горин Д. В кольце заклятых других: имитация целостности и ловушки социального мышления / Д. Горин // «Неприкосновенный запас» (Москва). – 2010. – № 3. – С. 75–77.
Граница : понятие и термины [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.strana–oz.ru/?numid=7&article=307
Границы в общественной географи и общественно-географической реальности [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://skyglobe. ru/referat/29478.
Зашкільняк Л. Методологія історії: від давнини до сучасності / Леонід Зашкільняк. – Львів : Львівський національний університет імені І. Франка, 1999. – 227 с.
Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / Р. Козеллек. – К., 2006. – С. 22.
Колосов В. А. Геополитика и политическая география / В. А. Колосов, И. С. Мироненко. – М.: Аспект Пресс, 2001, – 479 с.
Колосов В. А. Теоретическая лимология : новые подходы / В. А. Колосов // Международные процессы. – 2003. – № 3 (сентябрь-декабрь). [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.intertrends. ru/three/ 004html.
Кордон : визначення, види, функції, проблема якості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://djerelo.com/shpargalki/128-politology/ geopolituka-shulga/8523-06-kordonvyznachennya-vydy-fynkc%D1%96yi-prob lema-yakost%D1%96
Королев С. А. Российская граница как край пространства: генезис и технологи / С. А. Королев // Россия и современный мир. – 2002. – № 2. – С. 5.
Леш А. Пространственная организация хазяйства / А. Леш. – М., 2007. – С. 48.
Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб., 2000. – С. 258–260.
Макарычев А. «Игра понятий»: новая геометрия регионализма в современном европейском контексте / А. Макарычев // Международные процессы. – 2003. – № 3. – С. 70.
Міжнародне право: Основні галузі / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – 816 с.
Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів та ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 352 с.
Про Державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. -№ 2. – С. 1.
Родоман Б. Б. Основные типы географических границ / Б. Б. Родоман // Географические границы. – М., 1982. – С. 20.
Трохимчук С. В. Загальна політична географія з основами геополітики / С. В. Трохимчук. – Львів : ред. вид. відділ Львівського університету. – 1997. – 104 с.
Шаблій О. І. Соціально-економічна географія України : навчальний посібник / О. І. Шаблій. – Львів : Світ‚ 2000. – 680 с.
Шлегель К. Европа – пограничная страна / К. Шлегель // Вестник Европы. – 2003. – № 9. – С. 34.
Herzfeld M. Antropologia. Praktykowanie teoriі w kulturze i społeczeństwie / M. Herzfeld. – Krakow, 2004. – S. 193–216.
The Spatial Turn: Interdisciplinary Perspectives / ed. by B.Warf, S.Areas. — LondonN.Y., 2009.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).