Демократичні та авторитарні тенденції у країнах Близького Сходу і Північної Африки.

Анотація

На основі чотирьох індикаторів (політична участь, верховенство права, політична і соціальна інтеграція, інклюзивність та недискримінація) охарактеризовано демократичні та авторитарні тенденції у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Виділено три чинники, які сприяли закріпленню слабких демократичних стандартів в регіоні: надмірність природних ресурсів, специфічне розуміння ролі релігійних діячів в суспільстві, революційна хвиля спрямована проти європейських окупантів і внутрішніх королівських сімей з 1950 по 1970-і роки. Зокрема відзначено, що країни Близького Сходу та Північної Африки в аспекті розвитку демократії відстають від усіх інших країн. В цілому, демократичні цінності та інститути все ще недостатньо розвинені в регіоні, навіть після переворотів 2011 року. Тільки Туніс зробив успішне просування на шляху до демократії, заснованої на відносно сильному парламенті та порівняно слабкому президенті, що є дуже рідкісною моделлю державного устрою в регіоні, де більшість держав мають необмежено сильного (владного) главу держави (тільки Ліван і, частково, Кувейт мають аналогічну модель устрою).