Трансформація інституційної системи Європейського Союзу в контексті розширення: виклики для інтеграційної стратегії України
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2026.2.20Ключові слова:
Європейський Союз, інституційна реформа, інтеграційна стратегія України, Європейська Комісія, міжнародні відносини, переговорний процес, кластерний підхід, влада, політичний процес, міжнародні відносини, національна безпекаАнотація
У статті проведено комплексний теоретико-методологічний та прикладний аналіз процесів трансформації інституційної системи Європейського Союзу в умовах підготовки до масштабного розширення у часовому горизонті 2024–2026 років. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю синхронізації інтеграційної стратегії України з динамічними змінами внутрішньої архітектури ЄС, де реформа «глибини» (deepening) стає невід’ємною передумовою реформи «ширини» (widening). Автор детально розглядає еволюцію механізмів прийняття рішень у Раді ЄС, зокрема обґрунтовує тенденцію переходу від принципу одностайності до розширеного застосування голосування кваліфікованою більшістю (QMV) як засобу запобігання інституційному паралічу в Союзі, що налічуватиме понад 30 членів. Устатті проаналізовано зміст та наслідки ключових документів – Звітів Європейської Комісії про розширення ЄС, що дозволило ідентифікувати нові вимоги до країн-кандидатів у межах «кластерного підходу». Особливу увагу приділено Кластеру 1 «Основи» (Fundamentals), який визначає темп усього переговорного процесу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні специфічних бар’єрів для України на шляху до Спільного ринку ЄС, що пов’язані з адаптацією регуляторних норм у цифровій, енергетичній та аграрній сферах. Методологічний апарат дослідження базується на засадах неоінституціоналізму та системного аналізу, що дало змогу виявити кореляцію між інституційною спроможністю національних органів влади України та швидкістю проходження етапів переговорного скринінгу. Доведено, що успішна реалізація інтеграційної стратегії України залежить не лише від темпів імплементації acquis communautaire, а й від здатності української політичної системи адаптуватися до нової моделі гнучкої інтеграції («Європи різних швидкостей»). У висновках сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення координації міжгалузевої взаємодії міністерств у межах підготовки до вступу, що має стратегічне значення для забезпечення національних інтересів у процесі набуття повноправного членства в ЄС.
Посилання
Armstrong, K.A. (2017). Brexit Time: Leaving the EU- Why, How and when? Cambridge University Press, Cambridge. URL: https://doi.org/10.1017/9781108233385
Arroyo Jiménez, L. (2023). Beyond bindingness: a typology of EU soft law legal effects
Belloni, R., Brunazzo, M.(2017). After brexit: the western Balkans in the European waiting room. Eur. Rev. Int. Stud. 4(1), 21–38. URL: https://doi.org/10.3224/eris.v4i1.02
Bonomi, M., Rusconi, I. (2023). From EU enlargement fatigue' to 'enlargement enthusiasm'? Vienna. ÖGfE Policy Brief, 19'2023
Buras, P., Morina, E. (2023). Catch-27: the contradictory thinking about enlargement in the EU. In: European Council on Foreign Relations.
Costa, O., et al. (2023). Sailing on High Seas: Reforming and Enlarging the EU for the 21st Century.
Craig, P.P. (2020). EU membership: formal and substantive dimensions. Camb. Yearb. Eur. Legal Stud. 22, 1–31. URL: https://doi.org/10.1017/cel.2020.5
Еuropean Parliament. (2026). Report on the EU enlargement strategy 2025-2030. [A10-0016/2026]. Strasbourg.
Fjelstul, J.C. (2022). Ukraine wants a fast pass to E.U. membership. It’s not that easy. URL: https://www. washingtonpost.com/politics/2022/03/09/ukraine-eu-membership/
Jansen, L., et al. (2025). Power beyond borders? Analysing formal and informal tools of the European Parliament in EU enlargement policy. J. Contemp. Eur. Stud. 1–14. URL: https://doi.org/10.1080/ 14782804.2024.2448257
Lashyn, S. (2025). The finalite of the European Union’s enlargemtyt. ERA Forum: Springer Science and Business Media LLC, 26, 249-274. URL: https://doi.org/10.1007/s12027-025-00838-8
Lavrelashvili, T. (2024). How to make EU enlargement work? A grass-roots approach to strategic preparations. Eur. View 23(1), 111–119. URL: https://doi.org/10.1177/17816858241246660
Sharpston, E. (2024). Further EU enlargement – a ‘brave new world’, or more like ‘back to the future’? ERA Forum 25(2), 275–280. URL: https://doi.org/10.1007/s12027-024-00800-0
Sapir, A. (2022). Ukraine and the EU: enlargement at a new crossroads. Intereconomics 57(4), 213–217. URL: https://doi.org/10.1007/s10272-022-1065-2
Shahini, B. (2024). Towards Enlargement: How to Rebuild Trust in the EU Accession Process. Hertie School- Jacques Delors Centre- Policy Brief.
Spieker, L.D. (2019). Breathing life into the union’s common values: on the judicial application of article 2 TEUintheEUvaluecrisis. Ger. Law J. 20(8), 1182–1213. URL: https://doi.org/10.1017/glj.2019.84
