Фреймування політичної комунікації у висвітленні саміту Трамп–Путін (Аляска, 2025)

Анотація

Статтю присвячено аналізу механізмів фреймування політичної комунікації у медіависвітленні саміту Дональда Трампа і Володимира Путіна, що відбувся 15 серпня 2025 р. в Анкориджі, штат Аляска. Предметом дослідження є не сама дипломатична подія як така, а її медійні інтерпретації. Розглянуто, як політичні події кодуються у фрейми, наративи, оцінні судження та символічні образи. У статті зіставлено повідомлення медіа демократичних країн і медіа авторитарних політичних режимів, щоб виявити, яким чином тип політичного режиму впливає на добір фактів, акцентів, джерел, лексики, причинно-наслідкових пояснень і очікуваного комунікативного ефекту. Методологічною основою роботи є якісний порівняльний контент-аналіз, елементи фрейм-аналізу та модель комунікації Г. Лассвела. До емпіричної вибірки включено матеріали Associated Press, Reuters, The Guardian, Deutschlandfunk, ABC News, Daily Maverick, РИА Новости, Xinhua, Global Times та IRNA, опубліковані у період безпосереднього висвітлення саміту. Для уточнення політико-медійного контексту використано дані World Press Freedom Index 2025 організації Reporters Without Borders. Встановлено, що авторитарні медіа конструювали саміт переважно як символічне підтвердження повернення Росії до статусу рівноправного глобального актора, як «злам» західної ізоляції та як іміджевий успіх В. Путіна. У цих повідомленнях домінували фрейми дипломатичного прориву, героїзації лідера, знецінення України та Заходу, а також переозначення відсутності угоди як політичної перемоги. Демократичні медіа, навпаки, фреймували саміт як подію з обмеженим або нульовим дипломатичним результатом, наголошуючи на відсутності перемир’я, непрозорості домовленостей, ризиках для України та потребі критичної оцінки дій власних політичних лідерів. Основний висновок полягає в тому, що політичний режим впливає не лише на зміст повідомлень, а й на сам механізм побудови фрейму: в авторитарному середовищі фрейм підпорядковується легітимації влади, у демократичному – процедурі публічного контролю, конкуренції інтерпретацій і суспільної дискусії.