Рівні аналізу міжнародних відносин як концептуальна основа дослідження факторів зовнішньої політики держави
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.4.9Ключові слова:
рівень аналізу міжнародних відносин, держава, зовнішня політика, фактор зовнішньої політики, аналіз, система, глобальні викликиАнотація
У статті досліджується концепція рівнів аналізу міжнародних відносин як інструмент систематизації та пояснення аспектів зовнішньої політики держави. Автор розглядає історію становлення концепції рівнів аналізу міжнародних відносин та її еволюцію до рівнів аналізу факторів зовнішньої політики держави на основі вивчення робіт іноземних дослідників, які в другій половині XX століття започаткувати та розвинули наукову дискусію щодо даних питань (К. Уолтц, Дж. Сінгер, Б. Бузан, Р. Джервіс, М. Холліс, С. Сміт, Ч. Джонс, Р. Літтл, К. Гебхард, Дж. Певехаус, Дж. Голдстайн, Дж. Розенау, Дж. Рурк), на предмет дефініції поняття «рівень аналізу», кількості таких рівнів та обґрунтування чинників зовнішньої політики держави на кожному з рівнів. За результатами порівняння підходів дослідників встановлено розбіжність їхніх позицій щодо кількості рівнів аналізу. Попри це, більшість дослідників пояснюють мотиви зовнішньополітичної поведінки держави на трьох основних рівнях аналізу: індивідуальному рівні, на якому концентрується увага на значенні особистісних характеристик національних лідерів та їхньому оточенні при ухваленні зовнішньополітичних рішень, державному рівні, який фокусується на внутрішньополітичних, соціальних та інституційних чинниках формування зовнішньої політики, та системному рівні, в межах якого вивчається вплив структурних характеристик системи міжнародних відносин на зовнішньополітичний курс держави. Автор робить висновок про аналітичний потенціал концепції рівнів аналізу міжнародних відносин при обґрунтуванні складових зовнішньої політики держави, оскільки вона дозволяє поєднати в єдиній аналітичній рамці суб’єктів і чинники зовнішньої політики різного рівня — від індивідуальних до системних, що забезпечує можливість цілісного пояснення логіки формування зовнішньополітичних рішень.
Посилання
Waltz K. N. (2001). Man, the State, and War. New York: Columbia University Press, 289.
Singer D. J. (1960). International Conflict: Three Levels of Analysis. World Politics, 12(3), 453-461.
Singer D. J. (1961). The Level-of-Analysis Problem in International Relations. World Politics. 14(1), 77-92.
Buzan B. (1995). The Level of Analysis Problem in International Relations Reconsidered. International Relations Theory Today / ed. by Booth K., Smith S. Oxford: Policy Press, 198-216.
Jervis R. (1976). Perception and Misperception in International Politics. Princeston, New Jersey: Princeton University Press, 544.
Hollis M., Smith S. (1990). Explaining and Understanding International Relations. New York: Oxford University Press, 226.
Buzan B., Jones C., Little R. (1993). The Logic of Anarchy: Neorealism to Structural Realism. New York: Columbia University Press, 280.
Gebhard C. (2022). Levels of analysis. Foundations of international relations / ed. by S. McGlinchey. New York: Bloomsbury Academic, 56-69.
Pevehouse J. C. W., Goldstein J. S. (2017). International Relations: Eleventh Edition. Boston: Pearson, 497.
Rosenau J. (2006). The Study of World Politics. Volume 1: theoretical and methodological challenges. London: Routledge (Taylor & Francis Group), 319.
Rourke J. T. (2007). International Politics on the World Stage: Twelfth Edition. New York: McGraw-Hill Education,. 634.
