Соціально-демографічна характеристика ветеранів та осіб з інвалідністю в Україні

Анотація

У статті досліджуються соціально-демографічні характеристики двох вразливих груп населення України, а саме ветеранів та осіб з інвалідністю. За роки незалежності Україна пережила низку глибоких суспільно-політичних трансформацій: політичні кризи, економічні спади, дві революції, збройний конфлікт на сході та, на даний час, переживає повномасштабну збройну агресію РФ. Ці події вплинули на структуру суспільства, призвели до різкого зростання кількості осіб із бойовим досвідом, пораненнями, інвалідністю та втратами в родині. У результаті сформувалася нова демографічна група — ветерани російсько-української війни, чисельність якої зростає, як і кількість осіб з інвалідністю, отриманої у зв’язку з бойовими діями, травмами чи втратою працездатності. Це зумовлює потребу в глибокому аналізі їх соціально-демографічного портрета, з метою адаптації державної політики до нових реалій воєнного й післявоєнного періоду. А саме виявити основні тенденції чисельного складу, статевої та вікової структури, соціального статусу та рівня інтеграції цих груп у суспільство. Державна політика у цій сфері має бути спрямована не лише на компенсацію втрат, пов’язаних із війною, набуттям інвалідності чи втратою працездатності, а й на створення умов для повноцінної участі цих громадян у суспільному житті. Йдеться про забезпечення економічної самостійності, незалежності в побуті, доступу до якісних соціальних послуг, медичної та психологічної реабілітації, а також формування активної громадянської позиції. Не менш важливою складовою є підвищення рівня суспільної поваги до ветеранів і осіб з інвалідністю, подолання упереджень та сприяння їхній інтеграції через інклюзивну освіту, працевлаштування й культурну участь. Такий підхід дозволяє не лише зменшити соціальну вразливість, але й реалізувати потенціал цих осіб як активних суб’єктів відбудови й розвитку країни.