Потрібна крихкість: короткий огляд теорії миробудування

Анотація

Держава або територія після збройного конфлікту є новою реальністю, що конструюється. Процес миробудівництва охоплює велику кількість заходів, спрямованих не лише на відновлення територій, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, а й, насамперед, визначення та укріплення структур, діяльність яких спрямована на посилення та консолідацію мирних зусиль і унеможливлення повторення конфлікту. У цій статті здійснено спробу окреслення основних теоретичних підходів і перспектив у дослідженні та реалізації миробудівництва. Ключовим міждисциплінарним дослідницьким підходом до розуміння зазначеного процесу є його сприйняття через врегулювання конфліктів, що представлено у цій статті. Концептуальний аналіз висвітлив відмінні риси розбудови миру порівняно з дотичними взаємопов’язаними термінами, такими як превенція конфліктів, підтримання миру, встановлення миру, післявоєнна відбудова, державотворення, націєтворення та примирення. Структурно-функціональний аналіз дав змогу диференціювати теоретичні підходи щодо залучення до миротворчої діяльності. Проаналізовано відмінності між розбудовою миру зверху вниз і знизу вгору. Розкрито сутність ієрархічного підходу через ліберальну парадигму на противагу ідеї гібридного миру. Підкреслено винятковий вплив трансформаційного підходу на миробудівництво. Описано сучасну тенденцію вирішення космополітичних конфліктів. Наголошено на переважному сприйнятті розбудови миру як життєздатного заходу під час нестабільної фази постконфліктної взаємодії й такого ж стану учасників конфлікту, особливо в контексті здатності до гнучкості та адаптації до мінливих обставин і змін. У цій статті авторки не прагнуть вичерпно представити всі наявні теоретичні засади розбудови миру; радше, метою є окреслення відмінних рис миробудівництва, а також сприяння подальшим науковим розвідкам у цій галузі.