Авторитаризм як геополітичний феномен

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.1.9

Ключові слова:

авторитаризм, геополітика, політичний режим, світовий порядок, телурократія, авторитаризація

Анотація

У статті розглядаються геополітичний контекст та основні характеристики і приклади основних сучасних світових автократій як суб’єктів протистояння демократичній західній цивілізації. Геополітичний закон фундаментального дуалізму: основним механізмом світової історії є зіткнення та протиборство між телурократією - суходольною автократичною цивілізацією та таласократією - морською демократичною цивілізацією набув чинності в ході нового етапу розвитку людства у 20х рр. ХХІ ст. Через це у політичних дослідженнях зміщується фокус уваги на всебічне вивчення особливостей провідних сучасних авторитарних режимів як головного виклику існуючому міжнародному порядку. У сучасному розумінні телурократія трактується як форма державної організації, яка спрямована на освоєння великих материкових просторів з метою приєднання сусідніх держав і колонізації регіонів суходолу. Авторитаризм поряд із демократією та тоталітаризмом є одним з основних видів політичного режиму сучасності. Автократія є інструментом здійснення державної влади, що характеризується лише формальною декларацією політичних прав і свобод громадян, звуженням дії демократичних інститутів і норм, ігнорування громадської думки та волі більшості. У 52 країнах світу майже 20 останніх років розвивається тенденція до авторитаризації політичного режиму. На 2023 р. 38% населення світу живе за умов авторитаризму. Робиться висновок, що провідні автократії світу – Китай, росія, Північна Корея переживають транзит від авторитаризму до тоталітаризму. Сучасний етап розвитку світового геополітичного процесу характеризується спробою провідних автократій змінити світовий порядок на свою користь, для цього висувається теза про багатополярний світ. Перспективи подальших розвідок у даному напрямку пов’язані з вивченням феномену «цифрового авторитаризму».

Посилання

Лук’янюк В. Словник іншомовних слів. 2001-25. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/s2.pl?Article=17895&action=show

Політична наука. за заг. ред. М. М. Вегеша; відп. за вип. М. Токар; рец. : В. Климончук, В. Марина, Ю. Сливка. ДВНЗ "Ужгор. нац. ун-т", каф. політології. Ужгород: Говерла, 2009. 444 с.

Линц Х. Тоталитарные и авторитарные режимы. Неприкосновенный запас. 2018. №4, С.16–62.

Скрипнюк О. О. Сучасний авторитарний режим: характерні риси та прояви. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2020. № 2 (12). С. 18-23.

Schedler A. Electoral Authoritarianism: The Dynamics of Unfree Competition. Boulder : Lynne Rienner Publishers, 2006. 267 p.

Pridham G. EU Enlargement and Consolidating Democracy in Postcommunist States. Journal of Com- mon Market Studies, 2002. № 40, Р. 953-973.

Свобода у світі - 2024: зростаюча негативна дія фальсифікованих виборів та збройних конфліктів. Щорічна аналітична доповідь «Freedom house». 2024. Вип.51. URL: https://freedomhouse.org/ru/article/novyy-doklad-manipulyacii-vyborami-i-vooruzhennye-konflikty-osnovnye-prichiny-snizheniya

Єгоров Г., Гур’єв С., Сонін К. Свобода ЗМІ, бюрократичні стимули та ресурс. Робота Центру демократії, розвитку та верховенства права (CDRL). 2006.№ 71.

Березовська-Чміль О. Порівняльний аналіз демократичного та авторитарного політичних режимів. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. 2023. Вип. 15. С. 11-17.

Примуш М. В., Ярош Я. Б. Політичний дискурс щодо функціонування політичних партій в Україні. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки. 2020. № 5. С. 22-28.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-07

Як цитувати

[1]
Поліщук , І.О. 2025. Авторитаризм як геополітичний феномен. Політичне життя. (Квіт 2025), 120-124. DOI:https://doi.org/10.31558/2519-2949.2025.1.9.

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку