Споживання наукових ступенів в українській політології

Анотація

Стаття присвячена описові (нових) патернів отримання ступенів кандидата та/або доктора політичних наук пошукувачами з-за меж системи вищої освіти в період 1999-2022 років. Робота виконана в теоретичних рамках політики політичної науки, спрямованої на з’ясування впливу політичних умов на інституціоналізацію дисципліни та особливості її знання. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що неопатримоніальна наука, режим і креденціалізм (загальна тенденція сучасних суспільств забезпечувати формальні докази компетенції) спричинили споживання наукових ступенів в Україні. Емпірична основа роботи – 1735 кандидатські дисертації з політології, з яких 428 (24,66 відсотки) були захищені здобувачами поза Академією. Головним досягненням статті є верифікація тези про те, що споживання наукових ступенів є соціально та політично селективним процесом, де початковий патерн встановлюється референтними групами вищих чиновників. У рамках неопатримоніальної науки отримання наукового ступеня вважається проявом успіху між- та внутрішньоелітної конкуренції на регіональному та/або центральному рівнях. Відповідно, процеси статусної диференціації обмежуються наближеними до влади групами, які вирізняються своєю здатністю контролювати адміністративні засоби накопичення академічного капіталу і, таким чином, отримання пребендального доходу. Цей патерн згодом копіюється і відтворюється нижчими рангами. Незважаючи на значну символічну складову наукового ступеня, відтворення патерну пов’язане з (економічно) сприятливими умовами, що обумовлюють переведення академічних регалій із розряду предметів розкоші в предмети споживання. Сам процес має свої особливості для різних груп здобувачів поза межами Академії, де значимими обставинами є посада та ранг здобувача, регіональна структура політичного режиму та стать здобувача.