Еволюція концепції Realpolitik: від класичного реалізму до сучасних викликів
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.4.5Ключові слова:
міжнародні відносини, політичний реалізм, реальна політика, Realpolitik, національні інтереси, баланс сил, сила, безпека, міжнародна політика, зовнішня політикаАнотація
Стаття присвячена аналізу політичного реалізму, як однієї із парадигм дослідження міжнародних відносин. Встановлено, що політичні реалісти в міжнародних відносинах наголошують на обмеженнях, які накладає на політику природа людини, яку вони вважають егоїстичною, а також відсутність міжнародного уряду. Представники класичного політичного реалізму, серед яких Н. Макіавеллі, Г. Моргентау, Г. Кіссенджер, Дж. Кеннан, не відкидають можливості моральних суджень у міжнародній політиці. Скоріше, вони критично ставляться до моралізму – абстрактного морального дискурсу, який не бере до уваги політичні реалії. У статті Realpolitik визначається як вид державного політичного курсу, сутність якого полягає у відмові від використання будь-якої ідеології як основи державного курсу та було встановлено, що реальна політика, яка ставить на перше місце власні інтереси та практичність, звужує фокус держави до всього, що може покращити становище цієї держави, тим самим підвищуючи рівень життя та загальний добробут народу. Встановлено, що засновники realpolitik проголосили найважливішим постулатом зовнішньої політики роль сили і силового чинника як умови забезпечення балансу сил і гарантії національної безпеки, а також вони претендували і претендують на те, щоб дати ключ до розуміння поведінки і дій держав і державних діячів на міжнародній арені, виявити саму логіку міжнародної політики. Стратегічним ресурсам, які відіграють ключову роль в динаміці світової політики відповідно до realpolitik є: військові засоби, виробничі потужності, сировинні ресурси, кількість населення, геостратегічні переваги, культурні особливості, моральний дух нації. Сучасні виклики Realpolitik зумовлені глобалізацією, зростаючою міждержавною взаємозалежністю та появою нових загроз, таких як кіберзагрози, збройні конфлікти, війни, кліматичні зміни і нестабільність у гуманітарній сфері. Також зазначено, що для реалізації realpolitik важливо завжди порівнювати свої сили і можливості.
Посилання
Макіавеллі Н. Державець. Харків : Фоліо, 2007. 511 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Machiavelli_Niccolo/Derzhavets.pdf (дата звернення: 02.12.2024).
Фабрика А. А. Культура в теорії міжнародних відносин: реалістичний напрям. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2018. № 1 (27). С. 122-126. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPK/article/download/13338/18495 (дата звернення: 02.12.2024).
Шергін С. О. Реалізм і модернізм в американській політології міжнародних відносин: еволюція «реалістичної» парадигми. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2012. Вип. 107(1). С. 13-21.
Bethke E. J. Just War Theory. New York University Press, 1991. 346 p.
Kennan G. F. Realities of American Foreign Policy. New York, Norton. 1954. URL: https://archive.org/details/realitiesofameri0000unse/page/n5/mode/2up (дата звернення: 02.11.2024).
Korab-Karpowicz W. Julian Political Realism in International Relation. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. 2023. URL: https://plato.stanford.edu/entries/realism-intl-relations/ (дата звернення: 05.11.2024).
Mearsheimer John J. The Tragedy of Great Power Politics. W.W. Norton & Company, 2001 URL: https://samuelbhfaure.com/wp-content/uploads/2015/10/s2-mearsheimer-2001.pdf (дата звернення: 02.11.2024).
Morgenthau H. Politics among Nations. The Struggle for Power and Peace 1946. New York : Alfred A. Knopf. 387 p. URL: http://slantchev.ucsd.edu/courses/ps240/04%20Conflict%20with%20States%20as%20Unitary%20Actors/ Morgenthau%20-%20Politics%20among%20nations%20(selected%20chapters).pdf (дата звернення: 05.11.2024).
Rochau A. L. von. Grundsätze der Realpolitik, angewendet auf die staatlichen Zustände Deutschlands. Stuttgart, 1853. URL: https://archive.org/details/grundstzederre00roch/page/n3/mode/2up (дата звернення: 08.11.2024).
The declaration of independence. 1776. URL: https://docs.house.gov/meetings/GO/GO00/20220929/115171/HHRG-117-GO00-20220929-SD010.pdf (дата звернення: 08.11.2024).