Виклики для ліберальної демократії в Європі

Анотація

У статті розглядається сучасний стан ліберальної демократії в Європі. Особлива увага приділяється зростанню популярності радикальних популістських партій. Звертається увага на те, що підтримка радикальних партій, як лівих, так і правильних, зростає. Автор наголошує на тому, що це не є несподіванкою, оскільки ці партії упродовж десятиліть формували ґрунт для цього прориву. Аналізуються cуб’єктивні та об’єктивні фактори що вплинули на перехід партій радикальних популістів з аутсайдерів в партії, що у все більшій кількості європейських країн стають парламентськими партіями. Це сталося не одномоментно, а поступово, протягом ряду виборчих циклів. Зміна політичних уподобань європейців, політичного ландшафту може привести до радикалізації суспільства. Радикали з двох крайніх сторін політичного спектру (ліві та праві) суттєво відрізняються один від одного, хоча мають дещо спільне. Крім радикалізму – це популізм. А останнім часом ще і євроскептицизм. Якщо популізм давно в центрі уваги європейських вчених, то євроскептицизм відносно недавно став розглядатися як чинник, що впливає на голосування за радикалів. Реакція на певні проблеми суспільного життя правих та лівих радикалів подібна, а на інші – відмінна. Але в кожної з цих партій має набір тих проблем, які викликають особливий інтерес. У статті вказується на те, що хоча значною мірою успіху цих партій (перш за все праворадикальних популістських) сприяла антиіммігрантська риторика, однак, називати їх партіями тільки «одного питання» є спрощенням. Жорстка антиімміграційна політика правих радикалів, яка зачіпає інтереси мільйонів, очікувано породить протести, конфлікти, приведе до зростання ксенофобії, расизму і тим самим створить загрозу суспільному консенсусу та стабільності. Вказується і на те, що радикальні партії іншого спектру – ліві радикальні партії, теж стають більш впливовими. У висновках статті висвітлюються можливі наслідки цих змін в політичному істеблішменті та говориться про те, що це може зачепити інтереси й українців, які стали вимушеними біженцями після початку російсько-української війни та України, як держави, що потребує підтримки та допомоги, в умовах асиметричної війни. Автор розглядає зростання популярності радикальних, популістських партій як виклик ліберальній демократії.