Потенціал громадянського суспільства в реалізації міжнародної політики України: чинник малих альянсів

Анотація

У статті окреслено роль малих альянсів у регіоні Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) у формуванні нової безпекової перспективи, зокрема для України, на фоні невизначеності щодо повноцінного вступу країни до НАТО. Узагальнено актуальну участь, інтелектуальні й організаційні можливості інституцій громадянського суспільства України, які діють у сфері міждержавних відносин, щодо експертного забезпечення процесу формування малих альянсів, що останнім часом активно постають як суб’єкти міжнародного партнерства. Зроблено увагу на тому експертному внеску до реалізації завдань міжнародних відносин та зовнішньої політики, що протягом останнього часу зроблено представниками третього сектору для пошуку оптимальних зовнішньополітичних рішень, просування інформаційного порядку денного, що відповідає інтересам держав ЦСЄ, і об’єктивно висвітлює безпекову реальність в регіоні. Констатовано на тому, що аналітичний потенціал інституцій громадського суспільства, таких як освітні та наукові заклади, неурядові організації, що досліджують різні сектори суспільного життя, має бути ширше залучений до напрацювання урядових рішень за умов зміни міжнародного порядку. Наприклад, Інституції громадянського суспільства, think tank, аналітичні центри та громадські організації, загалом представники так званого «третього сектору» в Україні та Польщі, як-от Центр Разумкова, Інститут зовнішньополітичних досліджень (FPRI), Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД), Центр «Нова Європа», Рада зовнішньої політики «Українська призма», «Фундація «Суспільність», Центр східних досліджень (OSW), Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського мають потенціал до напрацювання стратегій перспектив розвитку малих альянсів в регіоні Центрально-Східної Європи. Робота ґрунтується на засадах таких методологічних підходів, як прогностичний, міждисциплінарний, системного аналізу, а також на загальнонаукових принципах об’єктивності та історизму.