Проблемне поле міжнародного тероризму у вітчизняному соціально-політичному дискурсі: нові стратегії дослідження
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.2.28Ключові слова:
тероризм, міжнародний тероризм, аналітична схема, терористична організація, терористичний акт, загроза, безпекаАнотація
Стаття спрямована на розгляд проблемного поля міжнародного тероризму, аспекти якого презентовані у вітчизняному соціально-політичному дискурсі, з позиції визначення нових стратегій його подальшого вивчення у контексті становлення інформаційного суспільства.
Увагу акцентовано на евристичному потенціалі аналітичної схеми аналізу соціально-політичних явищ американського вченого Л. Козера. Основна ідея стратегії – знайти групу взаємопов’язаних між собою показників (змінних), які здатні уточнити зміст, умови виникнення та розвитку цього шуканого елемента соціальної реальності/
Презентовані результати досліджень систематизовано за такими аналітичними групами: інтерпретація поняття «міжнародний тероризм»; форми прояву міжнародного тероризму; ознаки міжнародного тероризму; моделі функціонування міжнародних терористичних організацій.
Обґрунтовано, що за весь період еволюції міжнародного тероризму найсуттєвіші зміни спостерігаються з його моделями функціонування. На зміну «традиційній», пов’язаній з можливостями індустріального суспільства, приходить «мережева», що базується на інформаційно-технологічному потенціалі постіндустріального суспільства.
Доведено, що за умов розвитку інформаційного суспільства зміни, що будуть відбуватися з цим елементом соціально-політичної реальності, будуть проявлятися, насамперед, у: вдосконаленні організаційної структури терористичного угрупування; зміні тактики реалізації терористичної діяльності; удосконаленні методів та засобів реалізації терористичних актів; зростанні ресурсного потенціалу терористичних організацій (як на рівні фінансового забезпечення, так й кадрового складу виконавців).
Запропоновано розглядати зазначені зміни (у контексті прогнозування можливих наслідків здійснення тих або інших терористичних актів) з позиції застосування теорії ігор (наприклад, у варіанті геополітичних ігор) та метода квантифікації.
Посилання
Гбур З.В. Теоретико-методологічні засади поняття «міжнародного тероризму». Державне управління: удосконалення та розвиток. 2021. №2. URL: http //nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2021_2_5/ (дата звернення 02.04.2024).
Громівчук І.М. Міжнародно-правове визначення тероризму як основа для ефективної боротьби з ним. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: економіка, право, політологія, туризм. 2011. Том 2. №4. С. 108-112.
Кормич Л.І., Кормич А.І. Новий формат загроз міжнародного тероризму. Актуальні проблеми політики. 2019. Вип.63. С.6-19.
Лікарчук Д.С. Політичний тероризм: форми прояву. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2020. Вип.6. С. 32-43. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.6.2020.218770.
Мамчин М.М. Маркетинговий погляд на тероризм. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 45. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1923 (дата звернення: 29.03.2024).
Марков К.А., Бєляєва Є.О. Міжнародний тероризм як міжнародний злочин. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 10. С.596-598.
Coser L. Continuities in the Study of Social Conflict. New York: Free Press, 1967.