«Кримське питання» в російсько-китайських відносинах в умовах російсько-української війни

Анотація

Стаття присвячена розгляду сутності «Кримського питання» в російсько-китайських відносинах в умовах російсько-української війни. Аналізуються позиції акторів міжнародних відносин, а саме: України, Росії, США та Китаю. Приділено увагу замороженим територіальним конфліктам: «тайванській проблемі», островам Спратлі та Курильським островам. У цьому сенсі наголошується, що розв’язавши війну проти України, росія фактично втратила свої позиції як провідного міжнародного гравця в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Зазначається, що США дуже серйозно налаштовані щодо росії. Якщо США і росія почнуть впливати на ситуацію в регіоні, спираючись на свій військовий потенціал, це дуже ускладнить для Китаю реалізацію її зовнішньополітичної стратегії – адже Пекін прагне посилити свій вплив в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, й не зможе вести гру з позиції сили. У дослідженні особлива увага наділяється розгляду позиції Китаю на початку російсько-української війни у п’яти основних постулатах, серед яких слід відзначається підтримка сувіренитету та теріторіальної цілісності згідно зі Статутом ООН.
Наголошується, що абсолютно нового значення у цьому контексті набуває проблема Криму у взаємовідносинах росії та Китаю, адже приклад російської анексії може «надихнути» керівництво Китаю на використання подібного сценарію щодо Тайваню. Звертається увага на те, що позиція України в «Кримському питанні» має бути чітко виражена: воно повинно розглядатися як повернення окупованої території.
Підсумовуючи, можна сказати, що агресія росії проти України та подальша російсько-українська війна дестабілізували існуючу систему міжнародної безпеки, зруйнували післявоєнний світовий порядок і завдали Україні великих втрат. Водночас ці події відкрили для Китаю певні стратегічні можливості, які Пекін може використати в майбутньому.