Теоретико-методологічна спадщина Алена Турена: евристичний потенціал щодо сучасних суспільно-політичних процесів (на прикладі волонтерської діяльності)

Анотація

Стаття спрямована на визначення засад щодо доцільності та стратегії застосування ідей А. Турена для аналізу сучасного волонтерства як варіанту колективної дії за умов існування постіндустріального суспільства.
Акцент зроблено на розгляді теоретико-методологічній спадщині А. Турена, яка презентована в його праці «Повернення діяча» (1984). Її провідними елементами є: теорія соціальної дії (досліджує відносини між діючими особами, що включені у різні соціальні конфлікти та мають різні культурні вектори) та метод «соціологічної інтервенції» (не передбачає події, а аналізує механізми, за допомогою яких формуються колективні дії, на самому високому рівні – суспільні рухи).
Доведено, що сучасний волонтерський рух відповідає всім тим ознакам, що, за твердженнями французького дослідника, характеризують соціального суб’єкта за нових умов розвитку соціуму. Тобто, волонтерство можна інтерпретувати як колективну дію, змістом якої є об’єднання людей через оновлення їх уявлень про себе, через протистояння їх самим собі, через створення усвідомлених ситуацій, що в кінцевому випадку призведе до більш високого рівня самокерованості суспільства.
Обгрунтовано, що метод «соціологічної інтервенції» А. Турена містить реальні механізми не тільки щодо відтворення процесу формування будь-яких соціальних груп, які презентують різні напрями волонтерської діяльності, але й трансформацію їх в суспільний (саме волонтерський) рух в контексті змін у свідомості та діях кожного із його членів.
Запропоновано певний набір дій для отримання більш ефективних результатів аналізу сучасного волонтерського руху у контексті застосування теорії соціальної дії А. Турена з метою організації конструктивного управління його розвитком з боку громадянських структур. Серед них: уточнення ознак волонтерства як способу соціальної взаємодії за нових умов розвитку суспільства; виокремлення інтересів та мотивів членів різних за напрямами діяльності волонтерських організацій та об’єднань; аналіз особливостей суб’єкт-суб’єктної взаємодії у різноманітних формах та форматах волонтерської діяльності; дослідження зазначених аспектів у суспільно-політичній практиці сучасної України.