Особливості інституціоналізації громадянського суспільства України в умовах воєнного стану

Анотація

Статтю присвячено дослідженню громадянських активностей в умовах воєнного стану в Україні. На загальному тлі щорічного повільного зростання кількості різних за спрямуванням громадських об’єднань схарактеризовано відмінності інституціоналізації громадянських активностей після повномасштабного російського воєнного вторгнення 24 лютого 2022 р. від попереднього періоду протидії російській збройній агресії, під час якого відбувалися бойові дії на сході України. Українське громадянське суспільство в ці періоди виявило здатність до оперативної громадської самоорганізації, перебираючи на себе частину функцій держави, передусім у гуманітарній та соціальній сферах. Йдеться, зокрема, про забезпечення всім необхідним українських військових; вирішення нагальних проблем цивільних осіб, які постраждали від бойових дій, а також інклюзивних категорій населення; появу нових соціальних груп (внутрішньо переміщених осіб, ветеранів АТО). Усе це спричинило зміну структурно-інституційної конфігурації українського громадянського суспільства, своєю чергою, зумовило збільшення в його соціогуманітарному сегменті частки волонтерських, благодійних, інших соціально орієнтованих громадських об’єднань, зокрема асоціативного типу, створених за мережевим принципом гуманітарних штабів і волонтерських центрів. Завдяки синергії влади, громадськості та бізнесу, допомозі іноземних донорів в Україні запрацювала регіональна мережа гуманітарних, соціальних, освітніх, журналістських та інноваційних громадських хабів і центрів. Успішні практики громадської самоорганізації, державно-громадської взаємодії в умовах війни з вирішення проблем різних інклюзивних груп населення сприятимуть залученню можливостей громадського сектору до відновлення та розбудови безпечного середовища у громадах, що пережили бойові дії та окупацію, загалом до відбудови України у післявоєнний період.