Колективна пам’ять як фактор діяльності громадянського суспільства
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.1.2Ключові слова:
колективна пам’ять; громадянське суспільство; національна ідентичність; громадські організації; соціальні групи; громадськість; благодійні організації; соціальні нормиАнотація
У статті розглядається колективна пам’ять як чинник активізації громадянського суспільства. Розглядаються теоретико-методологічні підходи до інтерпретації колективної пам’яті та до інтерпретації громадянського суспільства. Проведено кореляційний аналіз між двома категоріями на теоретичному та прикладному рівнях.
Громадянське суспільство – комплексне явище, яке відображає суспільний стан розвитку в найширшому розумінні, але може бути визначене крізь призму соціологічного (як соціальна структура), нормативно-політологічного (як неурядові організації), правового та правового підходів. (як реалізація громадянських прав), а також методологія соціального конструктивізму (громадянське суспільство існує в контексті та через комунікацію).
Внаслідок абсолютизації ролі громадських організацій і раціональних теорій науковці менше уваги приділяють вивченню ірраціональних факторів, проте останні здатні впливати на суспільну діяльність у більших масштабах. Зокрема, доведено, що колективна пам’ять активізує громадянське суспільство внаслідок конструювання національної ідентичності, сприяючи формуванню та збереженню легітимних соціальних норм. Через колективну пам’ять підвищується рівень національної свідомості та громадянської відповідальності, а отже, створюються умови для громадянської активності, що зрештою призводить до інституалізації та поступу громадянського суспільства.
Колективна пам’ять, на відміну від історичної, не фальсифікує минуле, тому вимоги, які артикулює громадянське суспільство через пам’ять про наслідки тих чи інших подій, є потребами громадськості, яка змушує цю громадськість здійснювати свою діяльність доцільно, ефективно, інституціоналізовано та для суспільного блага.Обґрунтовано, що актуальність дослідження колективної пам’яті є надзвичайно важливою для України в умовах воєнного стану, оскільки сучасний соціальний стан характеризується значними ірраціональними факторами.
Посилання
Nagorna, L. (2012). History and collective memory. Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. Issue 2. P. 6-27.
Karas, A. (2003). Philosophy of civil society in classical theories and non-classical interpretations: [monograph] . Ministry of Education and Science of Ukraine, Lviv. national University named after Ivan Franko. – Kyiv; Lviv: Ed. center of LNU named after Ivan Franko. 519 p.
Kyridon, A.M. (2010). The construct "collective memory" in the focus of time: theoretical discourse. Slavic discourse: Collection science. Rivne: RIS KSU. P. 65-71.
Political system of Ukraine: constitutional model and political practices (2023): monograph / col. author: G. I. Zelenko (director, scientific editor) and others. Kyiv: IPi&D named after I. F. Kuras NAS of Ukraine. 536 p.
Tkach, O. I. (2017). Formation and development of volunteering as an institution of civil society. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Politology. Issue 1. P. 34-38.
Halbwachs, M. (1925/1992). About collective memory. [L.A. Kozer, Ed. and trans.] Chicago: University of Chicago Press.
Halbwaks, M. (2007). Social frames of memory / Trans. with Fr. and introduction article by S.N. Zenkin M.: Novoe izdatelstvo. 348 p.
Halbwachs, M. (1950/1980). Collective memory. [M. Douglas, Ed.] New York: Harper & Row.
Jung, K.G. (2010). Psychology of the unconscious / Trans. with English – 2nd edition, Moscow: "Kogito-Center". 352 p.
Karl-Dieter, Opp. (2001). Collective Political Action. A Research Program and Some of Its Results. Analyze & Critique Volume 23 Issue 1. S. 1-20.
Mete Sefa Uysal, Yasemin Gülsüm Acar, Jose-Manuel Sabucedo, Huseyin Cakal (2022). ‘To Participate or Not to Participate, That’s the Question’: The Role of Moral Obligation and Different Risk Perceptions on Collective Action. Journal of Social and Political Psychology, Vol. 10(2), 445–459.
William, Hirst, Jeremy, K. Yamashiro, & Alin, Coman (2018). Collective Memory from a Psychological Perspective. Trends in Cognitive Sciences, Volume 22, Issue 5, 438-451.
Opalko, Yu.V. (2009). Interaction of public organizations with state authorities in the implementation of the state policy of memory / Yuriy Volodymyrovych Opalko // Strategic priorities. No. 3. P. 42–49.
Volyanyuk, O.Ya. (2013). Public memory and politics: The art of the possible. K.: SE "NVC "Prioritety". 172 p.
Volyanyuk O. Ya. (2009). Public formations in the field of politics of memory of modern Ukraine. Education of the region: political science, psychology, communications. No. 3. P.122 – 126.
