Участь жінок у зовнішньо- та внутрішньо-політичних процесах
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.4.11Ключові слова:
демократія; представництво; політична участь; політичні процеси; держава; рівноправність громадян; політичний режимАнотація
У статті висвітлено історичне становлення політичного статусу жінок. Охарактеризовано умови включення до політичного процесу. Висвітлено питання дискримінації жінок у політиці. Надано методологічні засади вивчення жіночого питання в політиці з урахуванням національної специфіки. Проаналізовано механізми посилення політичної ролі жінок. У статті здійснюється спроба пояснити зростання гендерних норм та феміністських стратегій у внутрішній та зовнішній політиці. Для вирішення цих основних дослідницьких питань та стимулювання міжнаціональних порівняльних досліджень у цій статті пропонуються теоретичні засади гендерної зовнішньої політики. Він заснований на двох напрямках досліджень: міжнародній феміністській теорії та аналізі зовнішньої політики. Дослідники виокремлюють три способи, за допомогою яких можна здійснити порівняльний аналіз гендера у внутрішній та зовнішній політиці: шляхом виокремлення варіацій прогендерних норм та аналітичної оцінки міжнаціональних тенденцій; шляхом пояснення зростання, а також протидії гендерним нормам у зовнішній політиці; шляхом вивчення послідовності змін гендерних норм, щоб виявити суперечності в зовнішній політиці. Обґрунтовано, що дослідження аспектів гендерної проблематики визначає інтерес для сучасної політичної науки, оскільки вони відображають настрої соціальної групи. Аргументи щодо доцільності побудови гендерно-нейтрального політичного простору, способів фемінізації політичного корпусу та моделей формування паритетної політики. Визначено, що здійснюється вплив гендерного чинника на політичну поведінку індивідів. Емпіричні дані політичної науки свідчать, що соціальні модифікації, культурні трансформації, зміни в політичній сфері визначають вплив на політичну орієнтацію та електоральну поведінку. Проте латентні характеристики політичних інститутів, пов’язані з використанням не адміністративного, а маніпулятивного ресурсів, забезпечують відтворення політичних відносин, чоловічого корпоративізму та елітизму в політиці.
Посилання
UN Women. 2015. Preventing Conflict, Transforming Justice, Securing the Peace: A Global Study
on the Implementation of UNSCR 1325. New York: UN Women.
Kenski Kate, Jamieson Kathleen Hall. 2000. The Gender Gap in Political Knowledge: Are Women Less Knowledgeable Than Men About Politics? In Everything You Think You Know About Politics And Why You’re Wrong, edited by Hall Jamieson Kathleen. New York: Basic Books.
Davies Sara E., True Jacqui, eds. 2019. The Oxford Handbook on Women, Peace and Security. New York: Oxford University Press.
True Jacqui, Mintrom Michael. 2001. Transnational Networks and Policy Diffusion.International Studies Quarterly 45 (1): р.27–57.
Verba, Sidney, Burns, Nancy, and Schlozman, Kay Lehman. 1997. Knowing and Caring about Politics: Gender and Political Engagement. Journal of Politics 59( 4): 1051– 72.
Grönlund, Kimmo, and Milner, Henry. 2006. The Determinants of Political Knowledge in Comparative Perspective. Scandinavian Political Studies 29 ( 4): 386– 406.
Lovenduski, Joni. 2005. Feminizing Politics. Cambridge: Polity Press.
The official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. URL: http :// iportal . council _ gov . ua / print /8004. html.
