Особливості взаємодії держави з неурядовими організаціями: досвід Польщі та США

Анотація

Зазначається, що головним структурним елементом громадянського суспільства є так званий «третій сектор». Він є значним і, крім того, таким компонентом громадського життя, що динамічно розвивається по всьому світі. Він є не лише інститутом, що служить задоволенню сутнісних потреб людей, але і могутньою зростаючою економічною силою, яка впливає на всі сфери громадського життя. Водночас не можна говорити про однаковий рівень розвитку цього сектора в усіх країнах. Досліджено, що у деяких країнах, зокрема в Польщі та США він є рівноправним партнером поряд з державним і комерційним секторами, але в більшості країн він ще не є таким і його майбутнє залишається під сумнівом. Присутність некомерційного сектора в сферах соціальних послуг, охорони здоров’я й освіти залишається дуже незначним. Такий стан справ лише підкреслює необхідність працювати над створенням нормального і дійсно працюючого приватного некомерційного сектора в Східній Європі і в Україні, зокрема.
Акцентується увага, що вирішальне значення для Америки має потенціал розвитку функціональної ефективності недержавних організацій. Продемонстровано, що недержавноорганізована політика й дипломатія стають дедалі більш функціональними ланками в механіці практичної реалізації зовнішньополітичних стратегій американської держави, успішно використовуються Білим домом для посилення впливу на становлення й розвиток громадянського суспільства на різних рівнях організації світової політики. Адекватно розширенню комплексу зовнішньополітичних завдань вирішується питання ефективного забезпечення їхньої успішної реалізації необхідною соціальною опорою (нормативною складовою) і кадрово-інституціональною опорою (структурною складовою), насамперед з позицій гуманітарного менеджменту. Сприяючи повсюдному розвитку громадянського суспільства, американські недержавні організації підтримують важливий контактний механізм у сфері глобального управління – особливо в частині відновлення або зміни пріоритетів національного й регіонального розвитку.
Виокремлені й проаналізовані чотири основні групи американських недержавних організацій: 1) специфічні з вузькою професійною спеціалізацією; 2) космополітичні з акцентом на сфері духовного розвитку особистості; 3) транснаціональні, до яких також належать або тісно контактують транснаціональні корпорації; 4) аналітичні корпорації, або мозкові трести. Останні відіграють одну з ключових ролей у зовнішній політиці США.
З’ясовано, що неурядові громадські організації в Польщі на довгостроковій основі стали партнерами територіального самоврядування, щонайменше на трьох нивах: вони чудово виконують роль своєрідного «комунікаційного каналу», яким «пливе» інформація від громадян до самоврядування та у зворотній бік; надають безпосередню допомогу членам територіальної громади на основі знань і досвіду; виконують інноваційні функції, шляхом запровадження нововведень, тобто нетипових на загал способів вирішення місцевих проблем.
Простежені основні форми співробітництва між секторами територіального самоврядування й неурядових організацій. Зокрема: визначення гміною засад та процедур отримання неурядовими організаціями системи грантів; співучасть у розробці стратегії локального розвитку; надання неурядовій організації можливість надавати громадськості окремі послуги; консультування рішень органів самоврядування та їхнє узгодження з неурядовими організаціями, у встановленому порядку й формі; встановлення місцевого права, – яке комплексно встановлює цілі, правила, механізм та форми співпраці між органами самоврядуванням та неурядовими організаціями.
Прогнозується, що децентралізація публічних фінансів відкриває нові можливості щодо фінансування спільних заходів органів самоврядування і неурядових організацій.