Вплив демократичного режиму на характер міждержавних відносин
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.3.14Ключові слова:
демократичний мир; війна; політичний режим; демократія; авторитаризм; хвилі демократії; міждержавні відносиниАнотація
У статті розглянуто вплив політичних режимів, зокрема демократичного, на міждержавні взаємовідносини. Визначені фактори, що значною мірою обумовили появу теорії «демократичного миру» у 90-і роки ХХ ст. Серед цих факторів називається глобалізація та зростання кількості демократичних країн в світі.
Визначаються особливості демократичних країн, які пояснюють їх миролюбиву зовнішну політика, намагання уникати військового вирішення суперечностей з іншими країнами та надання переваги дипломатичним шляхам розв’язання проблем. Звертається увага на те, що мирні стосунки зберігаються перш за все в діаді ліберально-демократичних країн.
Розглядаються основні положення теорії демократичного миру та її критика. Критики вказують на складність передбачення поведінки демократичних країн та ймовірнісний характер демократичного миру в умовах невизначенності, нелінійного розвитку, загроз, ризиків.
Звертається увага на те, що демократичні країни теж воюють. Вибір війни, як способу розв’язання спірних питань з іншими країнами, залежить як від особливостей демократичного режиму, його консолідації, ресурсів, так і від характеру наявних загроз та можливих способів захисту від них. У статті розглядається політична мотивація дій влади та вказується на те, що вона може бути притаманною країнам як з авторитарним, так і з демократичним режимом.
У статті розглянуті зміни в світовій безпековій системі. Відмічається, що кількість демократичних країн в світі нині скорочується, а натомість зростає кількість автократій.
Прогнозується входження світу в період біфуркації. Відмічається, що міжнародна та регіональні системи безпеки виявилися неспроможними запобігти виникненню нових війн, що можуть перерости в світову війну, а тому потребують змін, реформування.
Посилання
Mitchell S. M. A Kantian system? Democracyand third-party conflict resolution. American Journal of Political Science. 2002. 46(4): 749–759.
Russett B. M. Democracy, War and Expansion through Historical Lenses. European Journal of International Relations. 2009. Vol. 15(1): 21-22. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1354066108100051 (дата звернення: 16.06.2023).
Spiro D. E. The Insignificance of the Liberal Peace. International Security. 1994. Vol. 19, No. 2 pp. 50-86.
Hegre H. The Limits of the Liberal Peace URL: https://havardhegre.files.wordpress.com/2013/09/hegre_drph_dissertation.pdf (дата звернення: 29.06.2023).
Rosato S. The Flawed Logic of Democratic Peace Theory. American Political Science Association. 2003. 97(4):585-602. URL: https://www.researchgate.net/publication/228380708_The_Flawed_Logic_of_Democratic_Peace_Theory (дата звернення: 25.06.2023).
Dafoe A. Statistical Critiques of the Democratic Peace: Caveat Emptor. American Journal of Political Science. 2011. vol. 55, no. 2. pp. 247–262. URL: https://www.jstor.org/stable/23025049(дата звернення: 05.07.2023).
Monica L., Russett B. A Neural Network Analysis of Militarized Disputes, 1885–1992: Temporal Stability and Causal Complexity’, in Paul Diehl (ed.), The Scourge of War: New Extensions on an Old Problem. 2004. pp. 28–60.
Linz J. J., Stepan A. Problems of Democratic Transition and Consolidation. Southern Europe, South America and Post-Communist Europe. Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press, 1996. 479 р.
Democracy report. Autocratization Changing Nature? URL: https://v-dem.net/media/publications/dr_2022.pdf (дата звернення: 28.07.2023).
Democracy report. Defiance in the Face of Autocratization. URL: https://www.v-dem.net/documents/30/V-dem_democracyreport 2023_highres.pdf (дата звернення: 30.07.2023).