Американо-британські відносини (1997–2009 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.3.12Ключові слова:
англо-американський союз; „особливі відносини”; „розумна стратегія”; розширення НАТО; іракська криза; ольстерське питання; косовська проблемаАнотація
Розглядаються „особливі відносини” між США та Великобританією у період 1997–2009 рр. через їхні двосторонні відносини та спільну діяльність у розв’язанні міжнародних проблем у Європі та у регіоні Перської затоки. Практика свідчить, що відносини довели свою ефективність, а країни стали взаємозалежними. Метою статті є дослідження діяльності англо-американського союзу в сучасних міжнародних відносинах. При цьому автором вирішувались завдання: дати оцінку „особливим відносинам” двох країн крізь призму подолання кризових явищ, покладаючись на аналіз мемуарної літератури як джерела дослідження. Методами дослідження є порівняльно-історичний та системний, які дають можливість об’єктивного висвітлення предмету наукової розробки. Двосторонні відносини у період діяльності другої адміністрації президента Б. Клінтона та прем’єр-міністра Т. Блера були досить результативними. Два лідера продемонстрували повне взаєморозуміння, спільність філософських і політичних поглядів, які вони назвали „третім шляхом”, однаковість підходів щодо подолання внутрішньополітичних, соціально-економічних та зовнішньополітичних проблем. Це був один із сильних тандемів в двосторонніх відносинах за роки після завершення Другої світової війни. Він довів свою ефективність у розв’язанні проблеми Косово, успішно завершив свою місію у Північній Ірландії. Не менш інтенсивними та ефективними були стосунки між президентом Дж.В. Бушем і Т. Блером попри їхні певні розбіжності у політико-філософських поглядах. Трагічні події 11 вересня 2001 р. у США зблизили двох лідерів, які пліч-о-пліч боролись з міжнародним тероризмом в Афганістані. Їхня діяльність проти режиму С. Хусейна, якого звинувачували у виготовленні зброї масового знищення, чи не ключова, але її оцінки суперечливі. Однак неконструктивні підходи іракського лідера щодо розв’язання цього питання, до того ж який тривалий час робив виклик країнам регіону, варті жорсткої критики. Мемуарна література була основним джерелом вивчення „особливих” американо-британських відносин і дала можливість розгледіти певне розмаїття точок зору на питання, що досліджувались.
Посилання
Блер Т. Шлях / пер. з англ. Петро Таращук. Київ: Темпора, 2011. 848 с.
Буш Дж.В. Ключові рішення / пер. з англ. Н. Гербіш. Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. 512 с.
Войтович О.І. М. Тетчер і Р. Рейган у спогадах сучасників: політичні портрети // Вісник ОНУ. Політичні науки. Одеса, 2016. Том 21. Випуск 4 (27). С. 97–108.
Лільєгрен Г. Від Таллінна до Туреччини. Мемуари шведа і дипломата / пер. з англ. А. Таращук. Київ: Темпора, 2010. 352 с.
Albright M. Madam Secretary. New York: Miramax Books, 2003. xvi, 720 р. https://archive.org/details/madamsecretary0000unse URL: (Дата звернення: 6.08.2023)
Clinton B. My Life. New York: Alfred A. Knopf, 2004. 957, xlii p. URL: https://archive.org/details/mylifecl00clin (Дата звернення: 3.08.2023)
Kissinger H. Diplomacy. New York: Simon & Schuster, 1994. 912 p. URL:https://archive.org/details/diplomacy00kiss/page/n7/mode/2up (Дата звернення: 6.08.2023)
Kissinger H. Does America Need a Foreign Policy? Toward a Diplomacy for the 21st Century. New York: Simon & Schuster, 2001. 318 p. URL: https://archive.org/details/doesamericaneedf0000kiss/page/n9/mode/2up (Дата звернення: 6.08.2023)
Major J. The Autobiography. New York: HarperCollins Publishers, 1999. xxiii, 774 р. URL: https://archive.org/details/johnmajor00john/page/774/mode/2up?view=theater (Дата звернення: 3.08.2023)
Thatcher M. Statecraft. Strategies for a Changing World. London: HarperCollins Publishers, 2002. xxv, 486 p. URL: https://archive.org/details/statecraft00marg (Дата звернення: 3.08.2023)
The Future of the Balkans. An Interview with David Owen. The Editors // Foreign Affairs. Spring, 1993. Vol. 72. № 2. P. 1–9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).