Структури політичних можливостей: нові виміри публічної політики
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.3.3Ключові слова:
політичні актори; протести; структури політичних можливостей; сфера публічної політики; формальні та неформальні процедуриАнотація
У статі розглянуто феномен ефективності політики з точки зору концепції політичних можливостей. Концепція представлена у вигляді можливостей, які впливають на мобілізацію населення. Надано ретроспективу аналізу та модифікації теорії політики можливостей з точки зору розширення структур. Це дозволяє висунути гіпотезу про широкий набір властивостей політичної системи, яка через поєднання формальних та неформальних процедур та стратегій може активізувати нові структури політичних можливостей. І якщо у класичному розумінні самі структури спираються на формальність відкритості/закритості політичних інститутів, діяльності політичних еліт та контролю над здійсненням влади, неформальні процедури ще не достатньо досліджені. У статі робиться висновок, що структури політичних можливостей можуть змінюватися внаслідок певних політичних подій, які активізуються у публічному полі. Що може вказувати на рівень публічної політики, яка є продуктом формальних та неформальних процедур структурного тиску політичних можливостей.
Неформальні процедури та стратегії, які активізуються у межах формальної діяльності політичних інститутів, політичної еліти та інструментів контролю, здатні впливати на зміну політичної системи. Що не заперечує відкритість або закритість системи. А може вказувати на структурний вплив політичних можливостей на трансформацію самої системи. Неформальні процедури можуть виглядати як конфронтаційний елемент структур політичних можливостей, так і фасилітаційним (або кооперативним) елементом структур. І це може вказувати не тільки на характер тиску, але й на характер мобілізації громадського руху. Де класична відкритість/закритість політичних інститутів, діяльність політичних еліт та контроль над здійсненням влади є наслідком структурного тиску неформальних процедур.
Посилання
Caruso L. Theories of the Political Process, Political Opportunities Structure and Local Mobilizations. The Case of Italy (2015). Sociologica, 3: 1-30.
Giugni M. Political Opportunities: From Tilly to Tilly (2009). Swiss Political Science Review. 15(2): 361–68.
Meyer, D. S. (2004). Protest and political opportunities. Annual review of sociology, 125-145.
Schmitt M. Political Opportunity. A New Framework for Democratic Reform (2015). URL: https://www.newamerica.org/political-reform/policy-papers/political-opportunity/
Tilly C. Contention and Democracy in Europe, 1650-2000 (2004). Cambridge: Cambridge University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
