Структури політичних можливостей: нові виміри публічної політики

Анотація

У статі розглянуто феномен ефективності політики з точки зору концепції політичних можливостей. Концепція представлена у вигляді можливостей, які впливають на мобілізацію населення. Надано ретроспективу аналізу та модифікації теорії політики можливостей з точки зору розширення структур. Це дозволяє висунути гіпотезу про широкий набір властивостей політичної системи, яка через поєднання формальних та неформальних процедур та стратегій може активізувати нові структури політичних можливостей. І якщо у класичному розумінні самі структури спираються на формальність відкритості/закритості політичних інститутів, діяльності політичних еліт та контролю над здійсненням влади, неформальні процедури ще не достатньо досліджені. У статі робиться висновок, що структури політичних можливостей можуть змінюватися внаслідок певних політичних подій, які активізуються у публічному полі. Що може вказувати на рівень публічної політики, яка є продуктом формальних та неформальних процедур структурного тиску політичних можливостей.
Неформальні процедури та стратегії, які активізуються у межах формальної діяльності політичних інститутів, політичної еліти та інструментів контролю, здатні впливати на зміну політичної системи. Що не заперечує відкритість або закритість системи. А може вказувати на структурний вплив політичних можливостей на трансформацію самої системи. Неформальні процедури можуть виглядати як конфронтаційний елемент структур політичних можливостей, так і фасилітаційним (або кооперативним) елементом структур. І це може вказувати не тільки на характер тиску, але й на характер мобілізації громадського руху. Де класична відкритість/закритість політичних інститутів, діяльність політичних еліт та контроль над здійсненням влади є наслідком структурного тиску неформальних процедур.