Території як суб’єкт глобальної конкуренції

Автор(и)

  • С. В. Козир Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.3.2

Ключові слова:

території; глобальна конкуренція; стратегії розвитку територій; економічна активність територій

Анотація

Статтю присвячено аналізу природи територій як суб’єкта глобальної конкуренці. Визначено, що вирішення проблем дослідження конкурентоспроможності територій передбачає необхідність уникнення надмірного акценту на прямій конкуренції між територіями з метою збереження балансу між конкуренцією та співробітництвом; визнання того, що зростання продуктивності та, як наслідок, зростання доходу, є важливою складовою ймовірних цілей розвитку території; визначення того, що досягнення соціально-економічних цілей території потребує розвитку внутрішніх демократичних механізмів, необхідних для політичного процесу. В статті доведено, що поступово в генезисі теорії конкурентоспроможності територій питання конкуренції та конкурентоспроможності переходять до концепції привабливості, особливо на рівні субнаціональних територій. Визначено, що привабливість теориторій стосується подвійної здатності, по-перше, залучати та підтримувати кількість населення території, запропонувавши йому відповідний рівень життя та, по-друге, залучати або створювати конкурентоспроможну діяльність. Це є результатом ефективної комбінації між стратегіями та траєкторіями діяльності місцевих акторів та здатністю території визначити свою конкретну пропозицію, яка відрізнятиме її від інших. Порівняно з територіальною конкурентоспроможністю, привабливість відноситься до більш глобальної стратегії, яка має за мету не тільки економічну стійкість, але й екологічну та соціокультурну стійкість, засновану на принципі «територіального капіталу». Підсумовано, що до складових конкурентоспроможності територій, як суб’єктів глобальної конкуренції, слід віднести здатність міст/регіонів/держав: залучати і продовжувати економічну діяльність, виробляти товари та послуги, які відповідають вимогам більш широких регіональних, національних і міжнародних ринків, забезпечувати високий рівень життя для своїх громадян, порівняно з громадянами інших країн, продукувати та поглинати інновації, утворювати конкурентоспроможні кластери, забезпечувати високу продуктивність праці, а також забезпечувати інституційні умови для прямої демократії та місцевої автономії прийняття рішень.

Посилання

Camagni, R. (1991) “Technological change, uncertainty and innovation networks: towards a dynamic theory of economic space.” In Camagni, R. (ed.) Innovation networks:spatial perspectives, Belhaven-Printer (London)

Cheshire, P. and Gordon, R. (1998) “Territorial Competition: some lessons for policy.” The Annals of Regional Science 32, pp. 321 –346.

Porter, M. (1999) “Clusters and the New Economics of Competition.” Harvard Business Review November-December, pp. 77-90

Shotar, M.M. (2005) ‘The attractiveness of Qatar to foreign direct investment, 1980 – 2002’, Applied Econometrics and International Development, vol. 5(3):117-132

Krugman, P. (1994) “Competitiveness: a dangerous obsession.” Foreign Affairs 74-2, pp. 28-44.

McFetridge, D. (1995) “Competitiveness: Concepts and measures.” Occasional paper - 5, Industry Canada

Yap, J. (2004) “A Note on the Competitiveness Debate.” Discussion Paper Studies Series No 2004-39, Philippine Institute for Development Studies

Lovering, J. (1999) “Theory lead by policy: the inadequacies of the New Regionalism.” International Journal of Urban and Regional Research 23, pp. 379-396

Harvey, D. (2001) Spaces of Capital: Towards a Critical Geography, Routledge (New York).

Lever, F. and Turok, I. (1999) “Competitive Cities: Introduction to the review.” Urban Studies 36, pp. 791-793.

Reinert, E. (1995) “Competitiveness and its predecessors -a 500-year-cross-national perspective.” Structural Change and Economic Dynamics 6, pp. 25-47.

Storper, M. (1997) The regional world: territorial development in a global economy, Guilford Press (New York).

Porter, M.(1990) The competitive advantage of Nations, The Free Press (New York).

Porter, M. (2000) “Location, Competition, and Economic Development: Local Clusters in a Global Economy.” Economic Development Quarterly 14-1, pp. 15-34.

Fagerberg, J. (1996) “Technology and competitiveness.” Oxford Review of Economic Policy 12-3, pp. 39-51.

OECD (1996) Industrial Competitiveness, OECD publications (Paris).

Porter, Michael E. (1995). ‘The Competitive Advantage of the Inner City’, Harvard Business Review, 73: 3, 55-71

Bristow, G. (2005). ‘Everyone’s a ‘Winner’: Problematising the Discourse of Regional Competitiveness’, Journal of Economic Geography, 5, 285-304., стор. 287

Radice, Hugo (2000). ‘Responses to Globalisation: A Critique of Progressive Nationalism’, New Political Economy, 5: 1, 5-19

Sudgen, Roger and Wilson, James R. (2005). ‘Economic Globalisation: Dialectics, Conceptualisation and Choice’, Contributions to Political Economy, 24, 13-32

Ohmae, K. (1995). The End of the Nation State: The Rise of Regional Economies, London: HarperCollins.

Scott, Allen J. (1998). Regions and the World Economy: The Coming Shape of Global Production, Competition and Political Order, Oxford: Oxford University Press.

Davies, H. and Ellis, P. (2000). ‘Porter’s Competitive Advantage of Nations: Time for a Final Judgement?’, Journal of Management Studies, 37: 8, 1189-1214.

Lall, S. (2001a). Competitiveness, Technology and Skills, Cheltenham: Edward Elgar.

Aiginger, K. (2006). ‘Competitiveness: From a Dangerous Obsession to a Welfare Creating Ability with Positive Externalities’, Journal of Industry, Competition and Trade, 6, 161-177.

OECD (1992). Technology and the Economy: The Key Relationships, Paris: OECD.

Schoenberger, E. (1998). ‘Discourse and Practice in Human Geography’, Progress in Human Geography, 22: 1, 1-14.

Camagni, R. (2002). ‘On the Concept of Territorial Competitiveness: Sound or Misleading?’, Urban Studies, 39 (13), 2395-2411

Beccatini, G., Bellandi, M., Dei O., Fabio G. and S. (2003). From Industrial Districts to Local Development: An Itinerary of Research, Cheltenham: Edward Elgar.

World Bank (1999). World Development Report 1999/2000, Oxford: Oxford University Press, стор. 227

Seers, Dudley (1969). ‘The Meaning of Development’, International Development Review, 11: 4, 2-6.

World Commission on Environment and Development (1987). Our Common Future: Report of the World Commission on Environment and Development, Annex to United Nations General Assembly Document A/42/427 – Development and International Co-operation: Environment, August.

Di Tella, Rafael and MacCulloch, Robert (2008). ‘Gross National Happiness as an Answer to the Easterlin Paradox, Journal of Development Economics, 86:1, 22-42.

Pitelis, C. (2003). ‘Supply-side Strategy for Productivity, Competitiveness and Convergence for the EU and the CEECs’ in Marinova, S. T and Marinow, M. A. (eds.), Foreign Direct Investment in Central and Eastern Europe, Aldershot: Ashgate.

Branston, J. R., Rubini, L., Sugden, R. and Wilson, J. R. (2006). ‘The Healthy Development of Economies: A Strategic Framework for Competitiveness in the Health Industry’, Review of Social Economy, LXIV: 3, 301-329.

Layard, R. (2006). ‘Happiness and Public Policy: A Challenge to the Profession’, The Economic Journal, 116: March, C24-C33.

Frey, B. and Stutzer, A. (2002). ‘The Economics of Happiness’, World Economics, 3: 1, 1-17.

Cowling, K. (2006). ‘Prosperity, Depression and Modern Capitalism’, Kyklos, 59: 3, 369-381

Prescott, E. C. (2004). ‘Why do Americans Work so much more than Europeans?’, Federal Reserve Bank of Minneapolis, Research Department, 321.

Lucas, R. E. (2003). ‘Macroeconomic Priorities’, American Economic Review, 93: 1-14.

EUROPEAN COMMISSION (1999) Sixth Periodic Report on the Social and Economic

OECD (1999a) The OECD Territorial Reviews: a conceptual framework. Territorial Development Service, DTPC, November.

https://www.kearney.com/industry/public-sector/global-cities/2022

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-12

Номер

Розділ

Політичні інститути та процеси