Гуманітарні аспекти екологічної кризи в Україні

Анотація

Стаття присвячена аналізу деяких гуманітарних констант екологічної кризи. Встановлено, що екологічна криза є наслідком дії багатьох чинників. Це і нерегульоване зростання наро¬донаселення, і некомпетентність відповідних служб, і споживацький підхід до природи, і природоруйнівний тип індустріального розвитку та ін. Саме цю обставину прагнуть врахувати при реалізації таких стратегічних екологічних ініціатив, як прийняття еко¬логічного законодавства і підписання низки нових міжнародних угод, зміна самого «вектору» економічного розвитку, створення та поширення екологічно прийнятних технологій, стабілізація світового народонаселення тощо. І це правильно. Але якщо подивитись на проблему глибше, то виявиться, що є ще одна і, мабуть, най¬суттєвіша причина екологічної кризи – глобальне падіння духовності і моральності, низький рівень екологічної освіти і виховання, загалом екологічної культури переважної більшості мешканців планети.
З’ясовано, що від рівня екологічної культури громадян залежить оптимізація взаємодії суспільства з природним довкіллям. У цьому контексті проаналізовані існуючі дефініції «екологічної культури», дано власне його тлумачення. Виокремлені й проаналізовані такі складові екологічної культури як екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна діяльність. Базуючись на результати власних соціологічних досліджень продемонстровано продемонстровано рівень зрілості кожного із сегментів екологічної культури.
Зазначено, що рівень еко¬логічної культури громадян визначає своєрідний «кодекс поведінки», що лежить в основі екологічної діяльності. Це сукупність знань, норм , стереотипів та "правил поведінки" людини в оточуючому її природному світі. Обгрунтовано, що екологічна діяльність є стрижневим елементом здобуття екологічної освіти і формування екологічних переконань. Зазначена роль громадських екологічних рухів, об’єктивної інформації в формуванні зрілої екологічної культури громадян.