Питання геополітичних союзників України у вітчизняній політичній думці першої половини ХХ сторіччя

Анотація

Стаття присвячена аналізу висвітлення питанням пошуку геополітичних партнерів та союзників України геополітичних вченнях українських мислителів першої половини ХХ століття. Окреслюються проблеми визначення зовнішньополітичних пріоритетів та участі України в міжнародних альянсах останніх десятиріч, пошук надійних партнерів, перш за все у безпековій сфері. Наголошується, що Революція Гідності та російська агресія викристалізували геополітичні пріоритети України – курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію було повернуто в Конституцію країни, а російська геополітична загроза стала фактом колективної свідомості українського суспільства. Відзначається, що теоретичні напрацювання українських теоретиків політики першої половини ХХ сторіччя не втратили своєї актуальності і у наш час. Зазначається, що у міжвоєнний період, географічним простором, який викликав найбільший інтерес українських геополітиків і який вони вважали визначальним для майбутнього української держави був регіон Чорного моря. На їх думку те, що Україна історично є частиною чорноморсько-середземноморського комунікаційного простору, а також забезпечувала торгівельні зв’язки цього регіону з Балтикою визначає ареал пошуку партнерів й союзників. Однак не лише країни, що розташовані в регіоні є в числі потенційних союзників України, але й держави, що мають там значні геополітичні та економічні інтереси. Аналізується ставлення теоретиків української геополітики до ідеї Балтійсько-понтійської федерації та переліку країн, що до неї можуть входити. Розкривається розуміння українськими мислителями особливостей ставлення до ідеї союзу країн Східної Європи та створення української національної держави в її етнографічних межах основних геополітичних суб’єктів Європи – Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та Радянської Росії. Наголошується на значимості взаємодії української держави з Польщею та Румунією. Наголошується, що ідеї українських геополітиків першої половини ХХ сторіччя не втратили своєї актуальності й потребують подальшого вивчення та осмислення.