Аналіз емоційності українського цифрового політичного дискурсу під час повномасштабного вторгнення рф (за матеріалами найбільш популярних телеграм-каналів)
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.2.7Ключові слова:
емоційність; Телеграм; політичний дискурс; війна; Україна; росіяАнотація
У статті здійснено аналіз емоційних реакцій у провідних українських телеграм-каналах із категорії (новини та ЗМІ) за два місяці із початку повномасштабного вторгнення рф. Метою дослідження було визначити та дослідити провідні емоції українських телеграм-каналів, а також відстежити динаміку найбільш популярних реакцій, що дасть змогу зробити висновки про ситуацію в українському цифровому політичному дискурсі. Для цього розроблено комп’ютерну програму (мова Python), яка збирала текстові дописи в телеграм-каналах, шукала та підраховувала емоджі. Визначено, що за означений період переважали здебільшого позитивні реакції: гордість, захват, вдячність. Телеграм-канали, які не асоціюються із ЗМІ, більше використовували гумор, саркастичний сміх над ворогом, іронізування. Аналіз динаміки емоційності телеграм-каналу «Украина сегодня» показав, що на початку та під час першої фази війни використання реакцій було більш стриманим, в кінці першої фази і перед початком битви за Донбас – воно зросло, а після цього стало спадати. Також вдалося створити періодизацію емоційних реакцій, залежно від того, які з них переважали. Так, у перші два тижні після повномасштабного вторгнення рф найбільш популярними були вдячність захисникам України та захват їхніми діями. Далі слідував період сміху, іронізування, сарказму над ворогом. У квітні – в очікуванні битви за Донбас знову переважали вдячність та захват. І з 15 квітня – гордість, сила. Аналіз використання реакцій у найбільш популярних телеграм-каналах України дає змогу стверджувати, що в цілому у цифровому політичному дискурсі переважають позитивні реакції. Негативні емоції спостерігалися рідше і зводилися до злості чи ж роздратування. Жах, страх, сум були представлені одиничними випадками, незважаючи навіть на те, як воює російське військо, обираючи за мету саме тероризувати та залякувати українців вбивствами та нападами на цивільних. Тож на емоційному рівні українське суспільство також давало відсіч ворогу, демонструючи неабияку стійкість та впевненість у перемозі.
Посилання
Blumler, J., Kavanagh, D. The Third Age of Political Communication: Influences and Features. Political Communication. 1999. Vol. 16. No. 3. P. 209–230. DOI:10.1080/105846099198596
Brader, T. Striking a Responsive Chord: How Political Ads Motivate and Persuade Voters by Appealing to Emotions. American Journal of Political Science. 2005. № 49. P. 388–405.
Goldhaber, M. (1997). The Attention Economy and the Net. First Mind. URL: https://firstmonday.org/ojs/index.php/fm/article/view/519/440/
Gonçalves, P., Benevenuto, F., Cha, M. PANAS-t: A Pychometric Scale for Measuring Sentiments on Twitter. ArXiv. 2013. URL: https://arxiv.org/pdf/1308.1857.pdf
Grimmer, J., Stewart, B. Text as Data: The Promise and Pitfalls of Automatic Content Analysis Methods for Political Texts. Political Analysis. 2013. № 21. P. 267–297.
Gustafsson, N. (2010). This Time It’s Personal: Social Networks, Viral Politics and Identity Management. In D. Riha, A. Rodopi – editors. Emerging Practices in Cyberculture and Social Networking. Leiden: Brill, 2010. P. 3-24.
Huddy, L., Mason, L., L., Aarøe, L. Expressive Partisanship: Campaign Involvement, Political Emotion, and Partisan Identity. American Political Science Review. 2015. № 109. P. 1-17.
Jasper, J. Emotions and Social Movements: Twenty Years of Theory and Research. Review of Sociology. 2011. № 37. P. 285-303.
Jost, J., Barberá, P., Bonneau, R., Langer, M., Metzger, M., Nagler, J., Tucker, J. How Social Media Facilitates Political Protest: Information, Motivation, and Social Networks. Political Psychology. 2018. № 39. P. 85-118.
Miller, P. The Emotional Citizen: Emotion as a Function of Political Sophistication. Political Psychology. 2011. № 32. P. 575-600. DOI:10.1111/J.1467-9221.2011.00824.X
Nussbaum, M. Political Emotions Why Love Matters for Justice. Cambridge: Belknap Press, 2015.
Ott, B. L. The age of Twitter: Donald J. Trump and the politics of debasement. Critical Studies in Media Communication. 2017. Vol. 34. No. 1. P. 59-68. DOI:10.1080/15295036.2016.1266686
Pagano, S., Huo, Y. The Role of Moral Emotions in Predicting Support for Political Actions in Post-War Iraq. Political Psychology. 2007. № 28. P. 227-255. DOI:10.1111/J.1467-9221.2007.00563.X
Parsons, B. Social Networks and the Affective Impact of Political Disagreement. Political Behavior. 2010. № 32. P. 181-204. DOI:10.1007/S11109-009-9100-6
Staiger, J., Cvetkovich, A., Reynolds, A. Political Emotions (New Agendas in Communication Series). Austin: Routledge, 2010.
Stieglitz, S., Dang-Xuan, L. Emotions and Information Diffusion in Social Media – Sentiment of Microblogs and Sharing Behavior. Journal of Management Information Systems. 2013. № 29. P. 217 – 248.
Valentino, N., Brader, T., Groenendyk, E., Gregorowicz, K., Hutchings, V. Election Night’s Alright for Fighting: The Role of Emotions in Political Participation. The Journal of Politics. 2011. № 73. P. 156-170.
Valentino, N., Hutchings, V., Banks, A., Davis, A. Is a Worried Citizen a Good Citizen? Emotions, Political Information Seeking, and Learning via the Internet. Political Psychology. 2008. № 29. P. 247-273.
Volkova, S., & Bachrach, Y. On Predicting Sociodemographic Traits and Emotions from Communications in Social Networks and Their Implications to Online Self-Disclosure. Cyberpsychology, behavior and social networking. 2015. 18(12). P. 726-736. DOI:10.1089/cyber.2014.0609
Wahl-Jorgensen, K. Emotions, Media and Politics. Cambridge: Polity Press, 2019.
