Війна в Україні крізь призму безсуб’єктності політики
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.2.4Ключові слова:
війна в Україні; безсуб’єктність політики; політична система; неоімперiалізмАнотація
В межах наукового осмислення повномасштабної війни в Україні, у статті запропонований ретроспективний огляд тенденцій розвитку політичної системи Росії у порівнянні із Україною протягом останнього десятиріччя з точки зору політичної безсуб’єктності. Автор припускає, що сформований із початком війни консенсус «мовчазної більшості» у російських елітах та суспільстві викликаний тим, що агресивний напад на Україну є закономірним етапом розвитку російської політичної системи в межах нової фази неоімперського циклу. На основі синергетичної парадигми у статті розкривається поняття безсуб’єктності політики та принципу резонансних впливів, відповідно до якого керуючий вплив процесами розвитку нелінійної системи може бути ефективним тільки тоді, коли він узгоджений з внутрішніми властивостями даної системи. Згідно із висновками автора, обидві політичні системи на момент війни є безсуб’єктними за своєю суттю: політичні дії акторів відповідають внутрішньому стану систем, що сформувався в ході попередніх практик. Як доводять емпіричні дані, тренди останнього десятиріччя в Росії свідчать, що консолідація персоналістського авторитарного режиму В.Путіна відбувалася паралельно із зростанням патерналізму, пасивності суспільства та руйнуванням горизонтальних зв’язків. З іншого боку, президент України В.Зеленський відповідає запиту мережевої децентралізованої української політичної системи на лідера військового часу. За умови, що формування нового імперського циклу у сучасній Росії – це безсуб’єктний процес, навіть при реалізації сценарію зміни диктатора, російська політична система продовжить розвиток в межах цього циклу. Враховуючи недовготривалість агресивних імперських проектів 20-го сторіччя, попри певні суб’єктні зусилля кремлівського режиму, розв’язана проти України агресивна війна може стати для Росії початком етапу занепаду в життєвому циклі неоімперського проекту.
Посилання
Levada Center Indicators. URL: https://www.levada.ru/en/ratings/ (дата звернення: 08.05.2022).
Десяте загальнонаціональне опитування: ідеологічні маркери війни (27 квітня 2022). Група «Рейтинг». URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/desyatyy_obschenacionalnyy_opros_ideologicheskie_markery_voyny_ 27_aprelya_2022.html (дата звернення: 08.05.2022).
World Values Survey Wave 7 (2017 – 2021). URL: https://www.worldvaluessurvey.org/WVSContents.jsp (дата звернення: 08.05.2022).
Nations in Transit 2021: The Antidemocratic Turn. Freedom House. URL: https://freedomhouse.org/report/nations-transit/2021/antidemocratic-turn (дата звернення: 08.05.2022).
The Legatum Prosperity Index 2021. Legatum Institute Foundation. URL: https://www.prosperity.com/download_file/view_inline/4429 (дата звернення: 08.05.2022).
Краснякова А.О. Політична суб’єктність: умови становлення та ознаки розвитку. Проблеми політичної психології. 2014. № 1. С. 45-55.
Злобіна О.Г. Особистість як суб’єкт соціальних змін. К.: Інститут соціології НАН України, 2004. 400 с.
Хакен Г. Синергетика. Пер. с англ. В.И. Емельянов. М.: Мир, 1980. 388 с. 9. Гелих О.Я., Князева Е.Н. Управление и синергетика: учебное пособие / 3-е изд. СПб.: Книжный Дом, 2012. 217 с.
Пантин В.И. Циклы и волны глобальной истории. Глобализация в историческом измерении. М., 2003, 276 с.
Tilly Ch. After empire: multiethnic societies and nation-building. The Soviet Union, and the Russian, Ottoman and Habsburg empires / Barkey K., von Hagen M. (eds.). Boulder; Oxford: Westview press, 1997. 211 p.
Ferguson N. Empires with expiration dates, Foreign Policy (September/October 2006), pp. 46-52. URL: https://foreignpolicy.com/2009/10/14/empires-with-expiration-dates/ (дата звернення: 08.05.2022).
Motyl A. Why Empires Reemerge: Imperial Collapse and Imperial Revival in Comparative Perspective. Comparative Politics. 1999.Vol. 31, No. 2, pp. 127-145. DOI: https://doi.org/10.2307/422141
Прощайте, 2010-е: как граждан России лишили участия в политической жизни. The Bell. URL: https://thebell.io/proshhajte-2010-e-kak-grazhdan-rossii-lishili-uchastiya-v-politicheskoj-zhizni (дата звернення: 08.05.2022).
Балакірєва О.М., Дмитрук Д.А. Динаміка громадської активності та рівня довіри в Україні. Ukr. Socìum. 2020. № 1(72). С.162 – 185. DOI: https://doi.org/10.15407/socium2020.01.162
Putnam R. D. Bowling Alone: America’s Declining Social Capital. Journal of Democracy. 1995. № 6 (1), P. 65-78. DOI: https://doi.org/10.1353/jod.1995.0002
Sztompka P. Trust: A Sociological Theory. Cambridge University Press, 1999. 214 pp.
Мирясова О. А. Гражданская субъектность как предпосылка формирования политического поля. Политическая наука. 2018. № 2. С. 214-233.
Newton, K., Zmerli, S. Three forms of trust and their association. European Political Science Review. 2011. № 3(2), Р. 169-200. DOI: https://doi.org/10.1017/S1755773910000330
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).