Homo sacer та виклик суб’єктності «ворога» в умовах російсько-української війни

Анотація

Висунуто гіпотезу, що використання різноманітних архетипів демонізації ворога (на прикладі російських військових), створює множинність символічних просторів. Це не тільки вносить свої корективи у суб’єктність реального ворога під час перенесення з міфологічного простору у простір політичного, а й призводить до концептуальної обфускації ворога. Практика перенесення запозичених елементів з одного простору в інший може призвести до зниження відповідальності ворога за свої злочини. Транспонування міфологічного суб’єкта з одного світу в інший утворює іншу матрицю смислів, що впливає на політичну реальність. Символічні структури є константами, через що встановлюються знання, щоб передати іншим. Коли ворога сприймають як міфологічного суб’єкта, і ставлення до нього може бути як до уявного суб’єкта. Виникає ризик спотвореного розуміння його політичної поведінки, політичної суб’єктності та політичної відповідальності.
Політична свідомість забезпечує взаємодію політичних суб’єктів. Це проявляється в особливостях та характеристиках учасників політичної взаємодії. Домінування міфологічних персонажів надає політичній реальності постмодерністське розуміння парадоксальності. Коли ворог позиціонується як «орк», є ризик втрати причинно-наслідкового зв’язку його політичних дій. Оскільки він є представником міфологічного світу, в той час як його злочини та жертви знаходяться у реальному світі.
Коли відбувається війна на експорт, ворог навмисно витісняє правовий порядок життя на окупованій території. Жертви опиняються у стані «оголеного життя», яке Д. Агамбен визначає як об’єкт влади. Під час утворення умов оголеного життя цінність людини піддається сумніву, тому статус громадянина вилучається із соціальних та правових законів. Він перетворюється на homo sacer, якого можна знищити без провини та відповідальності. Людина-sacer стає сакральною у розумінні позбавлення її життя, а для самого ворога така сакральність полягає у спасінні інших. Під час Другої світової війни нацисти євреїв та ромів піддавали денаціоналізації, а потім відправляли до таборів смерті. Сьогодні російська влада оголосила Україні т.зв. «денацифікацію», а російські військові утворюють фільтраційні табори та знищують українців як націю. І таку політику «оголеного життя» проводять в Україні не міфічні персонажі «орки», а реальні люди. Які й мають нести відповідальність за цей злочин.