Пастки ахісторицизму в осмисленні міжнародних відносин після закінчення холодної війни

Анотація

Докорінна трансформація світової політики спричинила активне переосмислення не тільки практики, але й теорії міжнародних відносин. Звернення за відповідями до Історії щодо проблем сучасності без належних методологічних орієнтирів збільшує ризик підміни системної реконцептуалізації природи міжнародних відносин багаторазовою «пластичною хірургією» застарілих теоретичних підходів. Ситуація суттєво ускладнюється тим, що історичні паралелі найчастіше використовуються для обґрунтування або виправдання конкретних політичних рішень. Основне методологічне джерело підміни реконцептуалізації «концептуальною пластичною хірургією» – ахісторицизм, ключовою ознакою якого є схильність до визначення та застосування універсальних законів історичного розвитку, незмінних характеристик історичних явищ, чия природа мало залежить від впливу конкретних історичних обставин.
Мета дослідження – розкрити сутність і наслідки впливу ахісторицизму на осмислення міжнародних відносин після закінчення холодної війни. Її досягнення передбачається через реалізацію трьох дослідницьких завдань: оцінку аналітичного потенціалу застосування методу історичної аналогії; розгляд кейсу поняття «нова холодна війна» та обґрунтування його ахісторицистських методологічних витоків; пропозиції щодо теоретичної альтернативи ахісторицизму в дослідженні сучасного світового порядку, яка ґрунтується на методологічному принципі історизму.
Уникненню «пастки ахісторицизму» сприяє автономізація двох функцій методу історичної аналогії (доказової та евристичної), акцентування саме евристичної функції. Висновки за результатами дослідження: ефективність використання методу історичної аналогії в дослідженні міжнародних відносин залежить від коректного аналізу природи порівнюваних явищ і всього комплексу факторів, які впливають на їхню поведінку та стан міжнародної системи; кейс «нової холодної війни» є переконливою ілюстрацією «пастки ахісторицизму» в осмисленні міжнародних відносин; аналітична продуктивність концепцій, сформованих в умовах холодної війни, є вкрай обмеженою, розуміння сучасної світової політики потребує ретельного вивчення всіх вимірів історичного контексту та суспільної природи суб’єктів, що вимагає оновлення методологічних підходів.