Пастки ахісторицизму в осмисленні міжнародних відносин після закінчення холодної війни

Автор(и)

  • Ю. Т. Теміров Донецький національний університет імені Василя Стуса

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.1.15

Ключові слова:

ахісторицизм; історична аналогія; холодна війна; нова холодна війна; міжнародні відносини; суспільна природа суб’єкта

Анотація

Докорінна трансформація світової політики спричинила активне переосмислення не тільки практики, але й теорії міжнародних відносин. Звернення за відповідями до Історії щодо проблем сучасності без належних методологічних орієнтирів збільшує ризик підміни системної реконцептуалізації природи міжнародних відносин багаторазовою «пластичною хірургією» застарілих теоретичних підходів. Ситуація суттєво ускладнюється тим, що історичні паралелі найчастіше використовуються для обґрунтування або виправдання конкретних політичних рішень. Основне методологічне джерело підміни реконцептуалізації «концептуальною пластичною хірургією» – ахісторицизм, ключовою ознакою якого є схильність до визначення та застосування універсальних законів історичного розвитку, незмінних характеристик історичних явищ, чия природа мало залежить від впливу конкретних історичних обставин.
Мета дослідження – розкрити сутність і наслідки впливу ахісторицизму на осмислення міжнародних відносин після закінчення холодної війни. Її досягнення передбачається через реалізацію трьох дослідницьких завдань: оцінку аналітичного потенціалу застосування методу історичної аналогії; розгляд кейсу поняття «нова холодна війна» та обґрунтування його ахісторицистських методологічних витоків; пропозиції щодо теоретичної альтернативи ахісторицизму в дослідженні сучасного світового порядку, яка ґрунтується на методологічному принципі історизму.
Уникненню «пастки ахісторицизму» сприяє автономізація двох функцій методу історичної аналогії (доказової та евристичної), акцентування саме евристичної функції. Висновки за результатами дослідження: ефективність використання методу історичної аналогії в дослідженні міжнародних відносин залежить від коректного аналізу природи порівнюваних явищ і всього комплексу факторів, які впливають на їхню поведінку та стан міжнародної системи; кейс «нової холодної війни» є переконливою ілюстрацією «пастки ахісторицизму» в осмисленні міжнародних відносин; аналітична продуктивність концепцій, сформованих в умовах холодної війни, є вкрай обмеженою, розуміння сучасної світової політики потребує ретельного вивчення всіх вимірів історичного контексту та суспільної природи суб’єктів, що вимагає оновлення методологічних підходів.

Посилання

Allison G. Destined for War: Can America and China Escape Thucydides’s Trap? Houghton Mifflin Harcourt, 2017. 384 p.

Anonymous. The Longer Telegram: Toward A New American China Strategy. Washington, DC: Atlantic Council. Scowcroft Center for Strategy and Security, 2021. 85 p.

Brands H., Gaddis J.L. The New Cold War. Foreign Affairs. 2021. Vol. 100. № 6. P. 10-20.

Breuning M. The Role of Analogies and Abstract Reasoning in Decision-Making: Evidence from the Debate over Truman’s Proposal for Development Assistance. International Studies Quarterly. 2003. Vol. 47. № 2. P. 229–245.

Buzan B., Little R. International Systems in World History: Remaking the Study of International Relations. Oxford University Press, 2000. 472 p.

Gardner H. IR Theory, Historical Analogy, and Major Power War. Palgrave MacMillan, 2019. 353 p.

Gordon P. E. Why Historical Analogy Matters. URL: https://www.nybooks.com/daily/2020/01/07/ why-historical-analogy-matters/ (дата звернення: 23.05.2020)

Hobson J., Lawson G. What is History in International Relations? Millennium: Journal of International Studies. 2008. Vol. 37. № 2. Р. 415–435.

Jervis R. Perception and Misperception in International Politics. Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2017. 544 p.

Kornprobst M. Comparing Apples and Oranges? Leading and Misleading Uses of Historical Analogies. Millennium: Journal of International Studies. 2007. Vol. 36. № 1. Р. 29-49

Lucas E. The New Cold War: Putin’s Russia and the Threat to the West. Palgrave Macmillan, 2009. 288 p.

Mandelbaum M. The New Containment. Handling Russia, China, and Iran. Foreign Affairs. 2019. Vol. 98. № 2. P. 123-131.

Neustadt R.E. Thinking In Time. The Uses Of History For Decision-Makers. New York: The Free Press, 1988. 350 p.

Popper K. The poverty of historicism. New York and Evanston: Harper Torchbooks, 1961. 176 р.

Smith T. History and International Relations. New York: Routledge, 2005. 240 p.

Temirov Y. The West’s confusion: origins and implications. Social Space. Scientific Journal. 2018. 1 (15). P. 221-237.

X. The Sources of Soviet Conduct. Foreign Affairs. 1947. Vol. 25. № 4. Р. 566-582.

Walt S. I Knew the Cold War. This Is No Cold War. URL: https://foreignpolicy.com/2018/03/12/i-knewthe-cold-war-this-is-no-cold-war/ (дата звернення: 13.03.2018)

Wang Z. The Dangers of History Analogies. The Diplomat. https://thediplomat.com/2014/07/the-dangersof-history-analogies/ (дата звернення:)

Westad O.A. Has a New Cold War Really Begun? URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/china/ 2018-03-27/has-new-coldwar-really-begun (дата звернення: 01.04.2018)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-14

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку