Керована міграція: поняття і шляхи її здійснення
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2022.1.14Ключові слова:
керована міграція; міграційна політика; гібридний конфлікт; теорії міграції; засоби масової інформації і комунікаціїАнотація
В статті досліджено питання керування політичним актором міграційними процесами з метою їх подальшого використання як інструменту для досягнення зовнішньополітичних цілей, в тому числі в контексті гібридної війни. Авторка вводить поняття керованої міграції і обґрунтовує її відмінність від міграційної політики. Основні відмінності між ними полягають в суб’єктності, поставленій меті, ступені відкритості, наявності чи відсутності законодавчої бази. В статті визначено характеристики міграційних процесів, які піддаються впливу з боку зацікавлених політичних акторів: кількісний і якісний склад мігрантів, напрямок їх руху, поведінка мігрантів на новому місці перебування. Зазначено, що ці характеристики узгоджуються із трьома стадіями міграційного процесу. Серед існуючих теорій і теоретичних моделей міграції авторкою виявлені ті, в рамках яких стає можливим керуванння міграцією, а саме: гравітаційна теорія міграції, теоретична модель притягування-виштовхування, теорія міграційних мереж. В рамках кожної теорії авторкою наведено приклади заходів, до яких може вдаватись політичний актор з метою керування міграційними процесами. Авторка підкреслює, що політичним актором може вважатись за доцільне поєднувати заходи з керування міграцією, що діють в рамках різних теорій і теоретичних моделей. З іншого боку може вважатись достатнім керування міграцією лише на окремих етапах міграції. Окремої уваги в статті приділено ролі сучасних засобів масової інформації і комунікації, нових медіа в керуванні міграцією. Автор доходить висновку, що політичний актор повинен приховано контролювати та впливати на міграцію, щоб використовувати спрямовану міграцію як ефективний інструмент міжнародної політики. Тому він не повинен відмовлятись від своїх стратегічних цілей, пов’язаних із управлінням міграційними процесами.
Посилання
Glushchenko G. Migratsija I razvitije. М.: Ekonomika, 2009. 454 s.
Zakharov А. Kharakteristika ekologicheskoj vojny kak sovremennogo globalnogo vyzova chelovechestvu. Politicheskije nauki i pravo. Vestnik TGU, 2015. № 1(1), s. 20-24.
Iontsev V. Klassifikatsija osnovnykh nauchnykh podhodov v izuchenii migratsii naselenija // Teorija i praktika issledovanija. Serija «Migratsija naselenija». М., 2001. 34 s.
Iontsev V. Napravlenija migratsionnoj politiki razvitykh kapitalisticheskikh stran. М., 1980.
Malynovska О. Migratsijna polityka: globalnyj context ta ukrajinski realii. Kyiv: NISD, 2018. 472 s.
Rybakovskij L. Migratsija naselenija: prognozy, factory, politika. М.: Nauka, 1987. 114 s.
GRID New displacements by conflict and disaster, (2020). URL: https://www.internaldisplacement.org/sites/default/files/publications/documents/2020-IDMC-GRID.pdf (data zvernennia: 14.04.2021)
Lee E. A theory of migration. Demography, 1966. № 3 (1), p. 47-57.
Massey D., Arango J., Hugo G., Kouaouci A., Pellegrino A., Taylor J. Theories of international migration: A review and appraisal. Population and Development Review, 1993. № 19 (3). p. 431 – 466.
Portes A., Bach R. Latin Journey: Cuban and Mexican Immigrants in the United States. Berkeley, CA.: University of California Press, 1985. 432 p.
Stouffer S. Intervening Opportunities: A Theory Relating to Mobility and Distance. American Sociological Review, 1940. № 5 (6). p. 845 – 867.
Zipf G. Human behavior and the principle of the least effort. Massachusetts: Addison-Wensley Press, 1949. 573 p.
