Аcиметрія влади в міжнародних відносинах
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.4.12Ключові слова:
асиметрія; влада; міжнародні відносини; держава; владно-силовий ресурс; суб’єктАнотація
Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об’єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З’ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб’єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов’язковий поділ за рівнями домінування.
Посилання
Кононенко С. Теоретичні передумови розуміння сучасної багатополярності. Політичний менеджмент. 2013. № 59. С. 145–153.
Симония Н. А. Глобализация, структурный кризис и мировое лидерство. Мифы и реальность. Москва: Библиотека «Международной жизни», 2013. 88 с.
Цыганков П. А. Теория международных отношений: Хрестоматия. Москва: Гардарики, 2002. 400 с.
Aron R. Paix et Guerre entre les nations. Calmann-Lévy, Paris, 1962. 797 p.
Arreguín-Toft I. How the Weak Win Wars: A Theory of Asymmetric Conflict. New York, NY: Cambridge University Press, 2005. 274 р.
Dahl R. The Concept of Power. Behavioral Science. 1957. Vol. 2, no. 3. p. 201–215.
Donnelly J. Realism and International Relations. Cambridge University Press, 2000. 231 p.
Gilpin R. G. The Richness of the Tradition of Political Realism. Neorealism and its Critics. New York, NY: Columbia University Press, 1986. p. 301–322.
Gilpin R. A Realist Perspective on International Governance. Globalization: Power, Authority, and Governance, edited by David Held and Anthony McGrew, 2002. p. 237–248.
Gray C. World Politics as usual after September 11. Worlds in Collision: Terror and Future of Global Order / Ed. by K.Booth and T.Dunn. Basingstoke, 2002. p. 226–234.
Herz J. The Nation-State and the Crisis of World Politics: Essays on International Politics in the Twentieth Century. New York: D. McKa, 1976. 307 p.
Jervis R. Cooperation under the security dilemma. World politics. Baltimore, Md., 1978. N 2. p. 167–214.
Keohane R. O. After Hegemony: Cooperation and Discord in the World Political Economy. Princeton: Princeton University Press, 2005. 320 p.
Mearsheimer John J. The Tragedy of Great Power Politics. New York, NY: W.W. Norton, 2001. URL: https://samuelbhfauredotcom.files.wordpress.com/2015/10/s2-mearsheimer-2001.pdf (accessed 11.03.2020).
Morgenthau H. J. Politics Among Nations: the Struggle for Power and Peace. N.Y.: Knopf, 1950. 618 p.
Nye J. S. Peace in parts: Integration and conflict in regional organization. Boston: Little, Brown, 1971. 136 p.
Pfetsch Frank R. Power in International Negotiations: Symmetry and Asymmetry. Négociations. 2011 (n 16). URL: https://www.cairn.info/revue-negociations-2011-2-page-39.htm (accessed 12.02.2020)
Waltz K.N. Neorealism and its Critics. N.Y.: Columbia univ. press, 1986. 378 p.
Womack B. Asymmetry Theory and China’s Concept of Multipolarity. Journal of Contemporary China. 2004. 13(39), May. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/ed61/fecb11d32e3eda43377b76c31d4799483056.pdf (accessed 10.03.2020).
Womack B. Asymmetry and International Relationships. New York: Cambridge University Press, 2016. 220 p.
