Економічні, соціальні та етнічні цінності студентів та студенток політологічних спільнот України і Молдови

Анотація

Стаття присвячена виявленню економічних, соціальних та етнічних цінностей студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабного дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови.
Економічні цінності українських і молдавських студентів передбачають активну роль держави, але значимість останньої зменшується зі зростанням сукупного доходу батьківських сімей. «Націоналізм» українських і молдавських студентів щодо соціальних цінностей означає неприйнятність гомосексуального стилю життя, тоді як ліберали в цьому питанні більш толерантні. Крім того, українські «націоналісти» в цілому терпимі до права жінки приймати рішення про аборт, хоча ліберали і тут виявляють більшу міру толерантності. У цьому відношенні молдавські ліберали більш консервативні. Нарешті, український і молдавський «націоналізм» виявляється більш терпимим до спільного проживання пари без бажання побратися, ніж український і молдавський «лібералізм». Етнічні установки українських і молдавських студентів перебувають під сильнішим впливом ідеологічних орієнтацій. З одного боку, «націоналісти» схильні заперечувати наявність в суспільстві проблеми расизму, тоді як ліберали більш охоче визнають їхнє існування. З іншого боку, ліберали менш схильні вважати, що в країні повинна бути тільки одна державна мова, тоді як «націоналісти» в цьому впевнені практично абсолютно.
У завершальній частині статті зроблено висновок про необхідність дослідження економічних, культурних, регіональних та релігійних факторів, що обумовлюють виявлені уявлення студентів та студенток.