Право на протест під загрозою? Між зростанням автократії та сталістю демократії в Польщі доби кризи

Анотація

Надзвичайна ситуація, спричинена пандемією, призвела до безпрецедентних обмежень свободи зібрань у Польщі. Аналізуючи відносини між урядовими силами та протестувальниками під час першої хвилі пандемії в Польщі, ця стаття має на меті оцінити, наскільки перші поважали право на протести. Аналіз спирається на метод крос-медіа аналізу, який включає прийоми аналізу вмісту та тематичного аналізу. Новини, включені до корпусу джерел, надходять як із державних партійних ЗМІ (TVP1, TVP2 та TVP Info), так і з комерційних (Onet.pl, TVN24, RMF FM та Rzeczpospolita). Компаративний аналіз джерел є необхідним для порівняння поглядів, поширених різними засобами масової інформації, та визначення суттєвих особливостей реалізації права на протест та поваги цього права.
Це дослідження сприяє вивченню ролі змагальної політики під час демократичного відступу (перехід від нео- до квазі-войовничих демократій), проливаючи світло на протестну діяльність груп секційних та промоційних інтересів, а також антиурядові протести, організовані ad hoc. Такий підхід виявляє природу диференціації у придушенні опозиції щодо права на протест залежно від типу опонента. Секційні групи є ексклюзивними, і їх членство мотивується особистими інтересами тієї частини суспільства, яку вони представляють. Групи за інтересами пропонують членство всім і надихаються моральними проблемами, що зачіпають усе суспільство, а не лише його частину.
Основна теза статті полягає в тому, що право на протест було значно обмежене під час першої хвилі пандемії в Польщі. Правляча партія скористалася кризою, щоб блокувати протести для забезпечення громадської безпеки. Різні секційні та промоційні групи провели менше протестів, ніж у попередні роки, і вони не становили суттєвої загрози для правлячих сил. Крім уповільнення соціальної мобілізації, уряд репресував активістів, які виступали проти будь-яких неконституційних змін до президентського виборчого законодавства та організації таких виборів. Уряд погрожував своїм опонентам, більшість із учасників протестів стикнулися із жорсткими наслідками, задіяними ad hoc. Вони включали затримання та високі штрафи.