Влада інформації як фактор інноваційного стилю мислення
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.2.17Ключові слова:
влада інформації; інноваційне мислення; інформаційне суспільство; інформаційна культура; кіберкультура; віртуальна реальність; комунікаційний простір; електронна демократіяАнотація
Проаналізовано сутнісне розуміння влади інформації як інноваційного стилю мислення. З’ясовано, що з переходом від аналогових до цифрових засобів передачі інформації в суспільстві відбуваються революційні зміни, зокрема в таких галузях як політика, право, мистецтво тощо.
Зазначається, що вдосконалення сенсорно-передавальних можливостей електронних приладів, електронно-цифрове кодування призводить до такого різновиду інформаційної культури як «синтезійна культура», характерною ознакою якої є виникнення так званого сумарного ефекту «телесинтезії», властивостями якої є моментальними, мультиспонсорними. Синтезія дає можливість комплексно сприймати всі «кольори» інформаційного повідомлення. Водночас вона породжує синтезійну людину, яка буде здатна сприймати водночас і цілісно всі чуттєві взаємодії: образ, звук, відчуття й силу предмета чи об’єкта, про який подається інформація. Це веде до вівртуалізації реальності, яка набуває самостійного статусу буття інформації як ідеальної конструкції. Це «паралельний світ» змодельованої творчої фантазії.
Акцентується увага, що така інформаційна культура виявляє латентні загрози: інформація здатна перетворюватися на владу, а нею можна зловживати, маніпулювати свідомістю. Проаналізовані метаморфози влади, які відбуваються в інформаційному суспільстві, ризики прийняття політичних рішень, ризики для психічного здоров’я.
Підсумовується, що влада інформації набуває надзвичайного значення, адже за роки свого існування інформація перетворилася на фактор еволюції всієї людської цивілізації. Вона – основа інноваційного стилю мислення. Багата інформаційна природа знання надає йому світоглядного значення, викликає «величезні зміни в нашому баченні світу, у ставленні до цінностей і влади», зумовлює «гігантські зсуви» в розумінні суспільного базису, системи суспільної свідомості.
Саме ця обставина змушує вдатися до застережень щодо всемогутності та благодійності інформаційної влади.
Посилання
Lanham R. Clicking in: hot Links to a Digital Culture. Seattle, 1993. 230 r.
Heyrman H. Art and Computers: An Exploratory Inverstigation on the Digi-tal Transformation of Art. Santa Cms de Tenerife, 1995. 235 r.
Merleau-Ponti M. Phenomenology of Reception. London, 1989. 224 r.
Heyrman H. Art and Computers: An Exploratory Inverstigation on the Digi-tal Transformation of Art. Santa Cms de Tenerife, 1995. 235 r.
Bekhman H. Kontseptsyy ynformatsyonnoho obshchestva y sotsyalnыe funktsyy ynformatsyy. Ynternet – kultura – эtyka. Moskva-Dubno, 2006. 331 s.
Devys R. Set polytyky: vlyianye Ynterneta na amerykanskuiu polytycheskuiu systemu. Pravo y ynformatyzatsyia obshchestva. Moskvia, 2002. S. 158-164.
Toffler Э. Metamorfozы vlasty. Znanye, bohatstvo y syla na porohe KhKhI veka; per. s anhl. V. V. Belokoskov y dr. / nauch. red., avt. predysl. P. S. Hurevych. Moskva : OOO «AST», 2004. 669 s.
Pruzhynyn B. Y. Novыe ynformatsyonnыe tekhnolohyy y sudbы ratsyonalnosty v sovremennoi kulture: materyalы «kruhloho stola» / B. Y. Pruzhynyn. Voprosы fylosofyy. 2003. № 12. S. 3-8.
Lash S. Critique of Information. London: Sage Publications Ltd., 2002. 234 p.
Pazenok V.S. Informatsiine suspilstvo i kultura. Informatsiine suspilstvo u sotsialno-filosofskii retrospektyvi ta perspektyvi / V. V. Liakh, V. S. Pazenok, Ya. V. Liubyvyi [ta in.]. Kyiv: TOV «XXI stolittia:
dialoh kultur», 2009. 404 s.
Onishchenko A.V. Osoblyvosti lehitymatsii vlady v dobu postmodernizmu. Politolohichnyi visnyk. 2020. Vyp. 84. S. 119-127.
Karpchuk N.P. Stratehichna komunikatsiia YeS yak zasib borotby z dezinformatsiieiu. Politychne zhyttia. 2019. № 1. S.52-58.
