Дослідження впливу «Кримської кризи» (2014) на міжнародно-правовий порядок крізь призму realpolitik як політичної філософії
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.2.1Ключові слова:
«Кримська криза»; міжнародно-правовий порядок; realpolitik; анексія РФ Кримського півострову; російсько-українське збройне протистояння; ЄС; НАТОАнотація
У статті проведено комплексний аналіз впливу «Кримської кризи» (2014) на міжнародно-правовий порядок крізь призму realpolitik. Встановлено, що відсутність realpolitik у зовнішньополітичних та оборонних стратегіях країн Західної Європи та ідеалістичне бачення європейською спільнотою розвитку світового порядку в ХХІ столітті спровокували грубі порушення Російською Федерацію норм міжнародного права. Москва анексувала частину території України всупереч укладеним двостороннім та багатостороннім угодам та існуючій системі гарантій захисту територіальної цілісності Україні (Будапештський меморандум) і в такий спосіб підірвала усталений міжнародно-правовий порядок та нанесла значний удар по репутації Заходу, який не зміг передбачити агресію Росії проти України й відповідно не надав Києву належної підтримки у питанні захисту території та відновлення її цілісності.
Особливої актуальності проблема дослідження впливу «Кримської кризи» на міжнародно-правовий порядок набула в зв’язку із потребою в удосконаленні використання ключових постулатів політичного реалізму та realpolitik для розуміння дій геополітичних гравців щодо України в період як до так і після анексії Росією Кримського півострову (березень 2014 року).
Методом дослідження питання «Кримської кризи» на міжнародно-правовий порядок є політична філософія – realpolitik.
Доведено, що Кримська криза 2014 року не є локальною, а несе і загрозу єдності ЄС, та продемонструвала світові недосконалість міжнародно-правових норм, заснованих на політичному ідеалізмі, в тих випадках, коли йдеться про захист національних інтересів великих держав та закріплення зон власних геополітичних впливів.
Посилання
Kissinger H. To Settle the Ukraine Crisis, Start at the End. Washington Post. Mar. 5, 2014. URL: http://www.washingtonpost.com/opinions/henry-kissinger-to-settle-theukrain...start-at-the-end/2014/03/05/ 46dad868-a496-11e3-8466-d34c451760b9_story.html.
Mearsheimer J. Why the Ukraine Crisis is the West’s Fault: The Liberal Delusions that Provoked Putin. Foreign Affairs. Sep./Oct. 2014. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/russia-fsu/2014-08-18/why-ukraine-crisis-west-s-fault.
Scott Sh. International Law as Ideology: Theorizing the Relationship between International Law and International Politics. EJIL. 1994. 5. P. 313-325. URL: http://www.ejil.org/pdfs/5/1/1245.pdf.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Прийняття 05.12.1994). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text .
Delahunty R. & Yoo J. Great Power Security. CHI. J. INT'L L. 2009. N.10. Р. 35-37. URL: http://scholarship.law.berkeley.edu/facpubs/41
North Atlantic Treaty Organization, Bucharest Summit Declaration. Apr. 3, 2008. URL: http://www.nato.int/cps/en/natolive/official_texts_8443.htm.
Russia Denies Naval Bases Report. BBC News. Jan. 16, 2009. URL: http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7833544.stm.
Tomlinson Ch. Realpolitik in the International Energy Markets. Houston Chronicle. July 10, 2014. URL: http://www.houstonchronicle.com/business/outside-theboardroom/article/Realpolitik-in-the-international-energy-markets-5611807.php.
Krasner St. Structural Causes and Regime Consequences: Regimes as Intervening Variables. International Organization. 1982. Vol. 36. No 2 (Spring). International Regimes. P. 185-205.
