COVID-19 та трансформація цифрового політичного дискурсу України у 2020 р.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.2.14Ключові слова:
цифровий політичний дискурс, Україна, COVID-19, криза, політичний текст, «Українська правда»Анотація
Цифровізація політичного дискурсу в теорії може зменшувати диспропорцію між репрезентацією офіційних та неофіційних акторів у кризові часи, характерну для мас-медійного етапу розвитку дискурсу. Для того, щоб перевірити цю гіпотезу, було відстежено трансформацію українського цифрового політичного дискурсу у січні-травні 2020 р. Дані з цього періоду порівнювалися із даними 2019 р. Матеріалом дослідження були тексти провідного суспільно-політичного видання «Українська правда». Корпус текстів склав більше 10 тис. одиниць. Тексти оброблялися за допомогою програм, написаних мовою Python. Вимірювалися чотири показники: диверсифікація, унікальність, збалансованість та вітчизняний фокус цифрового політичного дискурсу.
Показник диверсифікації порівняно із попереднім роком впав нижче середнього (1,2 у 2019 р.), із найнижчими показниками у березні-квітні (0,5-0,6). Показник унікальності – навпаки зріс, порівняно із 2019 р. і залишався приблизно на одному й тому ж рівні – 25-27%. В період карантину ця характеристика в цілому співпала із характеристиками ЦПД під час «мертвого сезону» у 2019 р. І свідчить про більш низьку інтенсивність політичного життя. Також у березні-травні спостерігаємо меншу гетерогенність у складі найбільш згадуваних політичних акторів (це переважно – представники влади). Тим не менш, за показником збалансованості маємо найменший розрив між кількістю згадувань першої особи у рейтингу згадуваності (Зеленський) та другою (Кличко). А у березні-квітні – більшу вагу до внутрішніх тем (вітчизняний фокус – вищій, ніж середній показник у 2019 р.).
В результаті проведеного дослідження, можемо зазначити, що цифровий політичний дискурс України трансформувався внаслідок подій, пов’язаних із пандемією COVID-19. Бачимо, що взаємодія між політичними акторами була зведена до мінімуму, що може свідчити про недостатню залученість до взаємодії неофіціних акторів або ж про їхню «непомітність» у дискурсі.
Посилання
Бодрийяр, Ж. Прозрачность зла. Москва: Добросвет, 2020.
Голуб, О. COVID-19 відходить на другий план. Звіт з моніторингу онлайн-медіа. ІМІ. URL: https://imi.org.ua/monitorings/covid-19-vidhodyt-na-drugyj-plan-zvit-z-monitoryngu-onlajn-media-i33275 (дата звернення: 1.06.2020).
ІМІ. 39% спікерів у новинах про коронавірус – регіональні посадовці та політики: дослідження ІМІ. URL: https://imi.org.ua/monitorings/39-spikeriv-v-novynah-pro-koronavirus-regionalni-chynovnyky-ta-polityky-doslidzhennya-imi-i32888 (дата звернення: 1.06.2020).
Лалл, Д. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. Київ: К. І. С., 2002.
Bailey, O., Cammaerts, B., & Carpentier , N. Understanding Alternative Media. New York: Open University Press, 2008.
Bolder, P. (2020). COVID-19 and World Peace: An Overture to a New Era or Business as Usual? Hague Centre for Strategic Studies. URL: https://hcss.nl/report/covid-19-and-world-peace-overture-new-era-or-business-usual (дата звернення: 1.06.2020). DOI:10.2307/resrep24189
Calabrese, A., Burke, B. American Identities: Nationalism, the Media, and the Public Sphere. Journal of Communication Inquiry. 1992. № 16(2). P. 52–73. DOI:10.1177/019685999201600205
Coombs, T. Parameters for crisis communication. In T. Coombs, & S. Holladay, Handbook of Crisis Communication. Oxford: Blackwell Publishing, 2010. P. 17–53.
Freedom House. Democracy during Pandemic. URL: https://freedomhouse.org/issues/democracy-during-pandemic (дата звернення: 1.06.2020).
Gans, H. Democracy and the News. New York: Oxford University Press, 2004.
Gerken, F., van der Meer, T. Crisis Frame Dynamics: Frame Diversity in News Media and the Role of Governmental Actors. Political Science. 2019. № 2(2). P. 149–180. DOI:10.30658/jicrcr.2.2.
Iggers, J. Good News, Bad News. Journalism. Ethics and the Public Interest. Boulder, Colo.: Westview Press, 1999.
Ilyas, A. Covid-19 Pandemic: Emergence of a New Geopolitical Perspective. Sustainable Development Policy Institute. URL: https://www.jstor.org%2Fkbart%2Fcollections%2Fsustainability-backfile-collection%3FcontentType%3Dresearch_reports&usg=AOvVaw3k7HWb8YWz2d-xB3pWMKFb
(дата звернення: 1.06.2020). DOI:10.2307/resrep24375
Johnson, J., Kaye, B. Wag the Blog: How Reliance on Traditional Media and the Internet Influence Credibility Perceptions of Weblogs Among Blog Users. Journalism & Mass Communication Quarterly. 2004. № 81(3). P. 622–642. DOI:10.1177/107769900408100310
Katz, E., Liebes, T. “No More Peace!”: How Disaster, Terror and War Have Upstaged Media Events. International Journal of Communication. 2007. № 1. P. 157–166.
Lee, A., Chyi, H. When Newsworthy is Not Noteworthy. Examining the value of news from the audience’s perspective. Journalism Studies. 2013. № 15(6). P. 807–820.
Lee, S., Basnyat, I. From Press Release to News: Mapping the Framing of the 2009 H1N1 A Influenza Pandemic. Health Communication. 2012. № 28(2). P. 119–132. DOI:10.1080/10410236.2012.658550
Mitchell, A. S. (2018). Publics Globally Want Unbiased News Coverage, but Are Divided on Whether Their News Media Deliver. URL: http://www.pewglobal.org/2018/01/11/publics-globally-want-unbiased-news-coverage-but-are-divided-on-whether-their-news-media-deliver/ (дата звернення: 1.06.2020).
Newman, N. Reuters Institute Digital News Report 2017. Oxford: Reuters Institute for the Study of Journalism, 2017.
Painter, M., Qiu, T. Political beliefs affect compliance with COVID-19 social distancing orders. Vox. URL: https://voxeu.org/article/political-beliefs-and-compliance-social-distancing-orders (дата звернення: 1.06.2020).
Shakeel, Ramay, A. Future of Global Order. Sustainable Development Policy Institute. URL: https://www.jstor.org%2Fkbart%2Fcollections%2Fpli-backfile-collection&usg=AOvVaw35dTgf_Rr5-5N7sWvVNSFe DOI:10.2307/resrep24364.5
Thompson, M. Enough Said: What's Gone Wrong with the Language of Politics? New York: St. Martin's Press, 2016.
van Dejk, J. A. The Network Society. Social Aspects of New Media. London: Thousand Oaks, 2006.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).