Взаємовплив «м’якої сили» Туреччини та Російської Федерації на початку XXI ст.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.4.17Ключові слова:
Туреччина, Росія, «м’яка сила», внутрішня політикаАнотація
Використання «м’якої сили» у російсько-турецьких взаємовідносинах почалося у XXI ст. і мало асиметричний характер. З 1990-х років Туреччина була вкрай зацікавлена у формуванні нової підсистеми міжнародних відносин – тюркського світу. Керівництво країни пішло не по стопах Євросоюзу, який рухався від економіки до політики, а виробило оригінальні шляхи формування такого роду над-ідентичності. Туреччина стала створювати різні «інтеграційні поля» культурні, освітні, економічні, а потім і політичні. Всі ці «поля» повинні були служити єдиної довгострокової меті – об’єднання тюрків. В тій чи іншій мірі в зазначених процесах були задіяні і тюркські суб’єкти Російської Федерації. У першому десятиріччі століття у російському напрямку активно діяла «м’яка сила» Туреччини, домігшись певних успіхів у формуванні позитивного образу країни у російському інформаційному полі. Росія почала застосовувати «м’яку силу» тільки на початку 2010-х років, тому її успіх на цьому полі був помірним. Проте, після визначення нового політичного курсу, Росія стала приділяти значну увагу цьому вектору взаємодії між країнами, тому у кінці 2010-х років її успіхи у формуванні позитивного іміджу Росії у Туреччині, незважаючи на окремі проблеми, неможливо заперечувати. У цілому російська «м’яка сила» діє на п’яти напрямках: політична концепція «суверенної демократії», російська діаспора у Туреччині, популяризація та поширення вивчення російської мови у Туреччині, висока культура та навчання турецьких студентів у російських ВНЗ. Враховуючи, що ефект від застосування «м’якої сили» проявляється через 5-10 років від початку активної діяльності у цьому напрямку, можна прогнозувати ріст впливу Москви на відношення турецького населення до Росії і, таким чином, на внутрішню політику Туреччини. У той же час, події 2013-2016 рр., такі як «Арабська весна» та спроба державного перевороту у Туреччині, призвели до зниження інтенсивності впровадження елементів «м’якої сили» у зовнішній політиці Туреччини, у тому числі й на російському напрямку.Посилання
Най Дж. «Мягкая» сила и американо-европейские отношения. Свободнаямысль – XXI. 2004. № 10.
Аватков В.А., Бадранов А.Ш. "Мягкая сила" Турции во внутренней политике России. Право и управление. 2013. № 2. С. 5-11.
Öner S. Soft Power in Turkish Foreign Policy: New Instruments and Challenges. Strategic Depth through Soft Power: The Domestic Production and International Projection of Turkish Culture. URL: http://www.gce.unisg.ch/~/media/Internet/Content/Dateien/InstituteUndCenters/GCE/Euxeinos%20Folder/Euxeinos%201 0_2013_web.ashx (дата звернення: 29.10.2019).
Soft Power Survey 2012. – URL: http://monocle.com/film/ affairs/soft-power-survey-2012/. (Дата звернення – 02.09.2019.).
Совещание послов и постоянных представителей России 9 июля 2012 года. URL: http://kremlin.ru/events/president/news/15902. (Дата звернення – 02.09.2019.)
Встреча с сотрудниками МИД России 11 февраля 2013 года. URL: http://kremlin.ru/events/president/news/17490. (Дата звернення – 02.09.2019).
Сурков В. Национализация будущего. Эксперт. № 43 (537). 20 ноября 2006.
Somunoğlu A. Rusya’nın ‘Yumuşak Gücü’: Öncelikli Hedef ‘Yakın Çevre’’. USAM, Cumhuriyet Strateji, Sayі 147, 23.04.2007.
Yіlmaz S. Rusya Federasyonu Yumuşak Gücü ve Egemen Demokrasi. URL: http://usam.aydin.edu.tr/RUSYA_FEDERASYONU_YUMUSAKGUCU(4a2c).pdf. (Дата звернення – 01.04.2019).
Русский язык в Турции набирает популярность. URL: http://rus.ruvr.ru/radio_broadcast/6325932/85750364/. (Дата звернення – 02.04.2019).
Ларионова Е.И. «Мягкая сила» России в Турции: достижения, проблемы, перспективы. Российскотурецкие отношения: 2002–2012 годы (материалы Круглого стола, г. Москва, 4 апреля 2013 г.) Под ред. В.А. Аваткова, С.Б. Дружиловского, А.В. Федорченко. Москва МГИМО – Университет 2013. С. 62-72.
Interview of H.E. Mr. Mevlüt Çavuşoğlu to Estonian Public Broadcasting (ERR), 26 October 2016 URL: http://www.mfa.gov.tr/interview-of-he-mr-mevlut-cavusoglu-to-estonian-public-broadcasting-err.en.mfa (Дата звернення: 30.10.2019)
Ekşi M., Erol M. The Rise and Fall Of Turkish Soft Power and Public Diplomacy. Akademik Bakış. Vol.11. Winter 2018. P. 126-157.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).