Синергетичний аспект побудови моделі мовної політики.

Автор(и)

  • S. V. Savoyska Міжрегіональна академія управління персоналом

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.4.13

Ключові слова:

синергетика, модель мовної політики, конструктивна і деструктивна взаємодії, юридично незалежна Українська держава, «ліві» і «праві» політичні сили, проукраїнськи і проросійськи налаштовані політики

Анотація

Досліджується взаємодія індивідів, груп, спільнот, політиків і влади на культурному, ідеологічному, геополітичному та ін. рівнях з точки зору синергетики. Їх взаємодія ґрунтується на демократичних цінностях, якими є народовладдя, громадська думка, право, свобода слова і дій, компетентність, відповідальність, людська гідність, невтручання в особисте життя, можливість захищати та відстоювати власні інтереси. Усе це упродовж усієї історії побудови моделі мовної політики комплексно і системно впливає на її формування та розбудову. Складовою синергетики є конструктивна і деструктивна взаємодія різних носіїв політичних ідеологій, представників політичних інституцій, за політичними поглядами суб’єктів мовної політики та ін., які позитивно чи негативно впливають на формування моделі. У цьому сенсі аналізується синергетичний аспект побудови моделі мовної політики, що варто розуміти як закінчену у змістовному і сутнісному відношеннях модель, яка формується на основі як конструктивної, так і деструктивної методологіях, які зв’язують її частини у цілісний організм, який знаходиться у безперервній взаємодії в умовах періодичної бездержавності українського народу. З’ясовано, що конструктивною складовою побудови моделі мовної політики є такі концепти як державна незалежність, єдина державна мова, яка виконує у суспільстві об’єднавчу роль, національна ідея, національні інтереси, демократичні цінності та ін., без яких побудувати ефективну модель мовної політики неможливо. Гальмують побудову моделі мовної політики відсутність конструктивної взаємодії, бажання порозумітися та знайти компроміс різних за ідеологією суб’єктів мовної політики, а також – антиукраїнськи налаштовані інституції, які формують в українців проросійську самосвідомість, мовно-політичну ідентичність, неприйняття усього українського: державної незалежності, української мови, культури, історії, героїв та ін. Зазначено, що гальмує побудову моделі мовної політики також відсутність будь-якої взаємодії, маніпулювання суспільнополітичною свідомістю та політичною поведінкою спільноти заради реваншу та перемоги. Дається визначення синергетики як явища і конструкту, якому притаманні такі види взаємодій, які ведуть як до конструктивного оновлення, що відбулося у юридично незалежній Україні на початку 1990-х років, так і – деструктивної зміни моделі мовної політики, яка відбулася у середині 90 – х рр. з приходом до влади проросійськи налаштованих політиків. На конструктивну взаємодію національних демократів і колишніх комуністів негативно впливає, з одного боку, їх культура, свідомість та ідеологія, з іншого, приналежність до різних векторів – західного чи східного. У цьому контексті перемагає відсутність взаємодії, що змінюється ворожнечею, війною символів, які виражаються у мовно-політичних конфліктах та мовно-політичному сепаратизмі, які перешкоджають конструктивно розбудовувати модель мовної політики. Такі деструктивні стосунки «лівих» політичних сил, які у кінці 1980-х рр. відживали, і «правих», які відроджувалися, відобразилися на розробці та ухваленні законів України, зокрема, «Про мови в Українській РСР», який, з одного боку, проголосив українську мову державною, з іншого, заблокував її конструктивний розвиток та поширення на Півдні і Сході країни. Цей закон, як і усі інші після нього, по суті, заклав підвалини для побудови подвійної моделі мовної політики, яка базується на відсутності політичної взаємодії проукраїнськи і проросійськи налаштованих частин українського політикуму.

Посилання

Безверхий В., Клинченко О. Політична культура українського народу: з історії в сучасність. Національна культура в сучасній Україні (Голова ред. колегії І. Ф. Курас). К.: Асоціація «Україна», 1995. – С. 121-136.

Бойко-Бойчук Л. Синергетичний підхід у політичних дослідженнях (на прикладі аналізу політиковладної взаємодії у територіальних громадах в Україні) Автореф. дис... канд. політ. наук / Л. Бойко-Бойчук; НАН України. Ін-т політ. етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. К., 2006. – 20 c.

Висоцький О. Теоретико-методологічні виміри мовної політики / О. Висоцький. Філософськосвітоглядні та культурологічні контексти неперервної освіти: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 12-13 квітня 2019 р., м. Дніпро, КЗВО «ДАНО» ДОР». / Наук. ред. О.Є. Висоцька. Дніпро: СПД «Охотнік», 2019. – C. 138-140.

Денисенко В. Політична інтеракція в контексті комунікативної раціональності. Вісник Львівського університету. Серія філософсько – політологічні студії, 2013. – Випуск 3. – С. 63-76.

Дзюба І. Нагнітання мороку: Від чорносотенців початку XX століття до українофобів початку століття XXI. К.: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 503 с.

Кобець Ю. Політичне життя через призму синергетичного підходу: концептуальні засади / Ю. Кобець. Прикарпатський вісник Наукового товариства ім. Т. Шевченка Думка. –2013. – №3 (23). – С. 210-219.

Кремень В., Ільїн В. Синергетика в освіті: контекст людиноцентризму: монографія. К.: Педагогічна думка, 2012. – 367 с.

Масенко Л. Мова і політика. К.: Соняшник, 1999. – 100 с.

Мосионжник Л. Синергетика для гуманитариев / Л. Мосионжник. – СПб.; Кишинев: Издательство СПб ИИ РАН «Нестор-История»; Издательство «Высшая антропологическая школа», 2003. – 155 с.

Нагорна Л. Політична мова і мовна політика: діапазон можливостей політичної лінгвістики. К.: Світогляд, 2005. – 273 с.

Обушний М. Політологія: Довідник / М. Обушний, А. Коваленко, О.Ткач; За ред. М. Обушного. – К.: Довіра, 2004. – 599 с.

Політологічний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. М. Головатого та О. Антонюка. – К.: МАУП, 2005. – 792 с.

Савойська С. Політологічний контекст моделі мовної політики: теоретико-методологічний аналіз [Текст]: монографія / Світлана Савойська; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів: Простір-М, 2019. – 790 с.

Стьопін А. Синергетичні виміри розвитку України: історія і сучасність. Одеса: Астропринт, 2006. – 156 с.

Яковлева О. Синергетична модель культурного розвитку України в добу глобалізації. Українська культура: минуле, сучасне шляхи розвитку: зб. наук. пр.: наук. зап. Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту / упоряд. В. Г. Виткалов; редкол.: А. Г.Баканурський, С. В. Виткалов, О. М. Гончарова та ін.; наук. – бібліогр. редагування наукової бібліотеки РДГУ. Рівне: РДГУ, 2014. Вип. 20. – Т. 1.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Політична культура та ідеологія