Політико-правові принципи конституційного ладу в Конституції Української Народної Республіки.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.4.2Ключові слова:
Українська Центральна Рада, Конституція, конституційний лад, принципи конституційного ладу, правова держава, національна держава, Українська Народна РеспублікаАнотація
У статті досліджується закріплення політико-правових принципів конституційного ладу в Конституції Української Народної Республіки («Статуті про державний устрій, права і вольності УНР») від 29 квітня 1918 р. та в інших конституційних нормативно-правових актах Української Центральної Ради. В історичній літературі є достатньо велика кількість наукових досліджень, які дають загальну характеристику та оцінку тексту Конституції УНР в цілому, проте недостатньо висвітлені політико-правові принципи конституційного ладу, закріпленого в Конституції УНР 1918 р. Дослідження цих принципів важко здійснити, посилаючись лише на текст самої Конституції. Для аналізу політико-правових принципів конституційного ладу УНР необхідно використовувати поряд з Конституцією також і конституційне законодавство Української Народної Республіки – Універсали, закони тощо. Автори аналізують конституційне законодавство УНР: передусім, сам текст Конституції, конституційні норми Третього та Четвертого Універсалів Української Центральної Ради, Закони про громадянство УНР від 2 березня 1918 р. та про реєстрацію громадянства УНР від 4 березня 1918 р., Закон про восьмигодинний робочий день від 25 січня 1918 р. та деякі інші нормативно-правові акти.
Стверджується, що Конституція 1918 р. закріпила такі принципи конституційного ладу Української Народної Республіки: суверенності та незалежності держави, народовладдя, демократизму, єдності та соборності території держави, правової держави, національної держави, парламентської республіканської форми правління, поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та гарантування місцевого самоврядування.
Конституція УНР 1918 р. відіграла важливу історичну роль – донесла до нас провідні ідеї творців Української Народної Республіки та юридично оформила відродження української національної державності.
Посилання
Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році. Верховна Рада України; Постанова від 08.02.2018 № 2287-VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2018. – № 11. – Ст. 65.
Лисяк-Рудницький І. Українська революція з перспективи сорокаліття / Лисяк-Рудницький Іван // Історичні есе. Т. 2. – К.: Основи, 1994. – С. 39-51.
Історія української Конституції / Упоряд. А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. – К.: Право, 1997. – 464 с.
Рум’янцев В.О. Конституція УНР 1918 року – важливий крок в розвитку конституційного законодавства України / Рум’янцев В.О. // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2006. – Вип. 11. – С. 165-174.
Державний устрій Української Держави в 1917-20 рр. / М. Стахів // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Репринтне відтворення видання 1949 року. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 1995. – Т. 2. – С. 647-653.
Українська Центральна Рада [Текст]: документи та матеріали: У 2 т. / Упоряд. В.Ф. Верстюк. – К.: Наук. думка, 1996. – Т. 2: 10 груд. – 29 квіт. 1918 р. – 1997. – 587 с.
Усенко І.Б. Закони про громадянство Української Народної Республіки [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: «Наукова думка», 2005. – 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zakony_pro_gromadyanstvo_UNR
Антология мировой правовой мысли. В 5 т.: Т. 3. – М.: Мысль, 1999. – 829 с. 9. ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп. 2. – Спр. 294.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).