Співвідношення когнітивного підходу та засад державної політики щодо національної ідентичності (на прикладі СРСР і Держави Ізраїль)
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2021.1.12Ключові слова:
державна національна політика; національна ідентифікація; СРСР. Держава Ізраїль; когнітивний підхідАнотація
Статтю присвячено аналізові змісту когнітивного підходу до трактування національної ідентичності та визначено особливості втілення прикладних висновків з цього підходу до формування національної політики в колишньому СРСР та у сучасній Державі Ізраїль. Не зважаючи на різні масштаби цих держав підставою для співставлення постає надзвичайна національна або національно-релігійна строкатість їх населення та життєва важливість врахування національно-релігійних чинників у державній політиці. В статті окреслено основні підходи до розуміння націоналізм та визначено певні переваги у цьому, які надає когнітивний підхід. Визначено, що когнітивний підхід переключається на «формуючі» та «групуючі» види діяльності, зокрема класифікацію, категоризацію й ідентифікацію та концентрується, значною мірою, на світосприйнятті простих людей. Окреслено ключові поняття при визначенні природи соціальної ідентичності. До них віднесено «соціальну категоризацію», що постає інструментом сегментації, класифікації і впорядкування соціального середовища, «соціальне порівняння», що постає процесом забезпечення міжгрупової диференціації через співставлення ознак, що характерні ін-групі й аутгрупі, та «соціальну ідентифікацію», що постає результатом соціального порівняння та обумовлюється соціальними категоріями, до яких відносяться індивіди. Зроблено висновок, що як в СРСР, так і в Державі Ізраїль основою для ідентифікації та самоідентифікації виступає класифікація і категоризація. Вони використовуються для розподілу престижних робочих місць і соціальних позицій, доступу до вищої і престижної середньої освіти тощо. Однак зауважено, що в основі цих державних класифікацій і категоризацій лежать різні підстави – етнічна та територіальна національність у випадку державної національної політики в СРСР, та релігійноконфесійна приналежність (дещо міксована лінгвістичними та (квазі)етнічними характеристиками) у випадку політики Держави Ізраїль.
Посилання
Бройи Дж. Подходы к исследованию национализма Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; пер. с англ. и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского. М. : Праксис, 2002. С. 201 – 235.
Брубейкер Р. Мифы и заблуждения в изучении национализма Мифы и заблуждения в изучении империи и национализма / Р. Брубейкер и др. М. : Новое издательство, 2010. С. 62 – 109.
Брубейкер Р. Этничность без групп : монография. М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. 408 с.
Вердери К. Куда идут «нация» и «национализм»? Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; пер. с англ. и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского. М. : Праксис, 2002. С. 297 – 307.
Израильское конституционное право Zev Farber : веб-сайт. URL: https://israel-law.com/ru/kpravo/ (дата звернення: 12.10.2020).
Calhoun C. Nationalism. Open University Press and University of Minnesota Press, 2001. 310 p.
Нехаев А. В. Теории наций и национализмов: проблема классификации Омский научный вестник. Сер. Общество. История. Современность. 2016. № 2. С. 36 – 46.
Равицки А. Религиозные и секулярные евреи в Израиле: культурная война Созидание еврейского будущого / под. ред. Б. Лайтмана и М. Брауна. М. : Мосты культуры; Иерусалим : Гешарим, 2001. С. 83 – 108.
Сушков И. Р. Социально-психологическая теория Джона Тернера Психологический журнал. 1993. Т. 14. № 3. C. 115 – 126.
Уолби С. Женщина и нация Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; пер. с англ. И нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского. М. : Праксис, 2002. С. 308 – 331.
Хабермас Ю. Европейское национальное государство: его достижения и пределы. О прошлом и будущем суверенитета и гражданства Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; пер. С англ. и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского. М. : Праксис, 2002. С. 364 – 380.
Чаттерджи П. Воображаемые сообщества: кто их воображает? Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; пер. с англ. и нем. Л. Е. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского. М. : Праксис, 2002. С. 283-296.
Чернин В. Этническая карта Израиля: история, проблемы и перспективы развития Хроники Иерусалима. 2010. URL: http://gazeta.rjews.net/chernin2.shtml
Яаков Х. Б. Еврейский вопрос в еврейском государстве. Опыт формирования национального характера современного демократического государства : монография. Иерусалим : Гешарим, 2015. 192 с.
Billig M. Banal nationalism : monograph. London: SAGE Publications, 2002. 200 p.
Hobsbawm E. J. Nations and Nationalism since 1780. Program, Myth, Reality : monograph. Cambridge: Cambridge University Press, 1992. 206 p.
Israel’s Independence Day 2019 / Central Bureau of Statistics. State of Israel. Jerusalem, 2017. 3 p.
McGahern U. Multicultural norms and strategies: Minority policy in an ethnocratic state Mediterranean Politics. 2010. 15(3). P. 415 – 433. URL: https://eprint.ncl.ac.uk/file_store/production/187595/ABBA7D7B-5599- 40F8-993D-BD4A11A73A97.pdf (Last accessed: 12.10.2020).
Sluga, G. Identity, Gender and the History of European Nations and Nationalisms Nations and Nationalism. 1998. Vol. 4. № 1. P. 87 – 111.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).