Країни Південного Кавказу у фокусі східної політики Європейського Союзу

Автор(и)

  • Я. Б. Турчин Lviv Polytechnic National University
  • О. Я. Івасечко Lviv Polytechnic National University

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.4.15

Ключові слова:

Європейський Союз; східна політика; Вірменія; Грузія; Азербайджан; Південний Кавказ; Росія; Східне партнерство

Анотація

Розглянуто особливості та основні етапи формування сучасної східної політики Європейського Союзу, у тому числі й щодо країн Південного Кавказу – Вірменії, Азербайджану та Грузії. З’ясовано причини слабкої присутності ЄС у регіоні Південного Кавказу на початку 90-х рр. ХХ ст., зокрема, нерозуміння європейськими партнерами проблем цього регіону; визнання їх сферою впливу Росії; недостатність у ЄС інструментів для проведення закордонної політики і політики безпеки в цьому регіоні, також й до розв’язання тамтешніх конфліктів. Визначено підстави включення країн даного регіону до сфери зовнішньої політики ЄС, як-от: енергетична безпека ЄС; демократизація Південного Кавказу як важливої складової європейської безпеки; досягнення компромісу між європейськими партнерами щодо посилення присутності ЄС на пострадянському просторі. Акцентовано увагу на особливостях зовнішньополітичних пріоритетів Вірменії, Грузії та Азербайджану по відношенню до Європейського Союзу, формування співробітництва, основних досягнень, проблемах та викликах. Доведено, що вже із самого початку інституалізації сучасної східної політики ЄС країни Південного Кавказу мали різні інтереси у співпраці з європейськими партнерами. Так, Азербайджан – розвиток економічної співпраці з ЄС, головно в енергетичній сфері та відновленні територіальної цілісності держави; Вірменія – інвестиційну та фінансову допомогу від ЄС, підтримку миру та стабільності в регіоні Нагірного Карабаху; Грузія – посилення європейського руху, відновлення територіальної цілісності, стабілізації внутрішньої ситуації та Південному Кавказі загалом. Стверджується, що головною перепоною для повноцінної реалізації нормативної сили ЄС у регіоні Південного Кавказу є висока конфліктність даного регіону. Зроблено висновок, що головними недоліками східної політики ЄС до країн Південного Кавказу є відсутність чіткої стратегії до країн Південного Кавказу, недостатність політико-безпекової складової співпраці, а також певне відсторонення ЄС від розв’язання тамтешніх регіональних конфліктів. Також ефективність реалізації східної політики ЄС на Південному Кавказі значною мірою буде залежать від впливу третіх сторін, головно, Росії.

Посилання

Vijna v Nagirnomu Karabaxu vnosyt pyat zmin v liniyi na mapax. URL: https://www.unian.ua/world/ viyna-v-nagirnomu-karabasi-naslidki-viyni-vnesut-p-yat-zmin-u-liniji-kordoniv-novini-svitu-11222462.html (data zvernennya: 20.12.2020).

Galstjan N. Juzhnyj Kavkaz v prostranstve normativnoj geopolitiki Evropejskogo sojuza. Vzgljad iz Erevana. Vostochnoe partnerstvo: celi – opyt – vyzovy Analiz processa implementacii v gosudarstvah ohvachennyh programmoj. Krakіv, 2013. S. 341-364.

Gusejnov F. Vostochnoe partnerstvo kak instrument mezhdunarodnogo sotrudnichestva Azerbajdzhanskij obrazec. Vostochnoe partnerstvo: celi – opyt – vyzovy Analiz processa implementacii v gosudarstvah ohvachennyh programmoj. Krakіv, 2013. S. 307-317.

Madoyan K. Virmeniya za dva roky pislya Vilnyusa: mizh Yevrosoyuzom i vijnoyu. URL: https: //www.eurointegration.com.ua/articles/2015/12/14/7042163/ (data zvernennya: 10.11.2020).

Nagornyak I. Iniciatyva YeS "Shidne partnerstvo". Instytucijni osnovy, zavdannya ta perspektyvy zmin. Naukovi zapysky Instytutu politychnyx i etnonacionalnyx doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny. 2017. Vyp. 2. S. 346-365.

Snigyr O. Otsinka aktualnogo zovnishnopolitychnogo poryadku dennogo v regioni Pivdennogo Kavkazu (Gruziya, Virmeniya, Azerbajdzhan). URL: https://www.academia.edu/38046633 (data zvernennya: 22.12.2020).

Sxidne partnerstvo YeS: dodatkovi mozhlyvosti dlya yevrointegraciyi Ukrayiny / I. Gazizullin, M. Gonchar, O. Kolomiyecz [ta in.]. Ahenstvo «Ukrayina». Kyiv, 2009. 84 s.

Shapovalova O. Normatyvna syla Yevropejskogo Soyuzu v Sxidnij Yevropi. Naukovyj visnyk Dyplomatychnoyi akademiyi Ukrayiny. 2009. Vyp. 15. S. 187-194.

Juzhnyj Kavkaz – na zadvorkah vneshnej politiki ES. URL: https://www.dw.com/ru (data zvernennja: 08.12.2020).

Barburska O. Polityka wschodnia Unii Europejskiej jako część skladowa polityki zagranicznej UE. Warszawa: ASPRA-JR, 2018. 484 s.

Cianciara Agnieszka K. Partnerstwo Wscodnie 2009-2014. Geneza, funkcjonowanie, uwarunkowania. Warszawa: ISP PAN, 2014. 177 s.

Europa Wschodnia i Południowy Kaukaz w polityce Unii Europejskiej. Szczecin: Uniwersytet Szczeciński, 2011. 187 s.

Legucka A. Polityka wschodnia Unii Europejskiej. Warszawa: Akademia Obrony Narodowej, 2008. 180 s.

Piskorska B. Soft power w polityce UE wobec panstw Partnerstwa Wschodniego. Lublin: KUI, 2017. 597 s.

Wizja rozwoju Partnerstwa Wscodniego po 2020 roku. Warszawa, 2019. 44 s.

Ziółkowski M. Projekt: Ukraina. Kraków: Zakład Graficzny Colonel, 2009. 154 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-18

Номер

Розділ

Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку