Передумови та інституціоналізація взаємовідносин влади і опозиції в країнах Центрально-Східної Європи (на прикладі країн Вишеградської групи): досвід для України.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.2.2Ключові слова:
політична опозиція, Вишеградська група, демократія, парламентська опозиція, політична кризаАнотація
Проаналізовано досвід та еволюцію країн Центрально-Східної Європи, поліваріантність шляхів і результатів демократичних трансформацій. Враховано ряд спільних характеристик і знакових цілей на початку трансформації, де зазначено , що не всі країни регіону мали позитивну динаміку та лінійний шлях транзиту, не всі досягли рівня консолідованої демократії і не всі консолідовані демократії повністю реалізували свій потенціонал.
Окреслено значення та особливості політичної опозиції у процесах структуризації та інституціалізації політичних режимів країн Вишеградської групи. Відзначено вплив політичної опозиції та протестності на трансформацію від автократичних до демократичних режимів. Прослідковано еволюцію і взаємозв’язок моделей демократичного транзиту від доінституційного явища (суспільно-політичні протести) в інституційне явище (у формі політичного інституту), а також з’ясовано інституційні фактори, які сприяли зниженню рівня конфліктного потенціалу у процесі демократичного переходу
Надано значення політичній практиці та враховано досвід країн Вишеградської групи, для аналізу політичних процесів, політичної кризи та протистояння влади та опозиції, передусім у межах парламенту в сучасній Україні. Розглянуто як найкращий приклад дослідження коаліційних урядів у період політичної трансформації та в період після вступу цих країн до ЄС, що може бути цінним е емпіричним матеріалом дослідження для подальшого політичного розвитку України та її політичних інститутів. Встановлено, що основною умовою становлення консолідованої демократії є процес конструктивізації політичної опозиції.
Посилання
Кольцов В. Особливості та значення політичної опозиції у структуризації та інституціоналізації політичних режимів країн Вишеградської групи (1989-2017): порівняльний аналіз. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. Студії. 2017. Вип. 14. С.140-149
Політична влада і опозиція в Україні: порівняльний аналіз із зарубіжними країнами / за заг. ред.
Ф.М. Рудича. К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України.-2016. 488 с.
Політичні трансформації у країнах Центральної Європи наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть: Навчальний посібник / Упоряд. М.Лендьел. Ужгород: Поліграф центр «Ліра», 2016. – 464с.
Зеленько Г. І. Передумови формування конструктивної опозиції в країнах Вишеградської групи. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2015. Вип. 2. С. 64-84.
Трансформаційні процеси у країнах Вишеградської групи та Україні: порівняльний аналіз
/ за ред. проф. Г. М. Перепелиці. К. : Видавничий дім «Стилос», 2013. 302 с.
Бокало Н., Трохимчук С. Проблеми і перспективи демократизації в країнах Центрально-Східної Європи (на прикладі країн Вишеградської групи). Львів, 2000. 68 с.
Степанова Н. Конфліктна взаємодія суб’єктів української політики: нові умови, нові правила, нові підходи до вивчення. Дослідження політичної взаємодії в умовах трансформації суспільства: зб. наук. праць. Одеса: Одеський нац. ун-т ім. Мечникова, 2013. С.201-222.
Бусленко В. Конфліктний характер взаємовідносин між владою та опозицією в Україні: причини та політичні наслідки. Studia Politologica Ucraino-Polona. Вип. 5. Житомир-Київ-Краків, 2015. C.321.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).