Перспективи інституціоналізації еліти в процесах модернізації політичної системи України.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.3.20Ключові слова:
політична еліта, політична інституціоналізація, політичний інститут, політична модернізація, політична системаАнотація
Динамічність розвитку сучасних політичних систем обумовлена впливом світових процесів інформатизації та глобалізації. Вони визначають нові стандарти життєдіяльності суспільства, направлені на підвищення рівня стабільності та порядку як основи поступального суспільнополітичного розвитку. Процеси політичної модернізації виступають дієвим механізмом практичної реалізації якісно-нових змін, пов’язаних із структурно-змістовним оновленням політичних систем, створенням можливостей розвитку соціально-правової держави та громадянського суспільства. Політична еліта в ході інституціоналізації набуває стійких структурно-функціональних характеристик, що визначають особливості внутрішньоелітної взаємодії, конкретизують процедуру політичної діяльності та технологічний інструментарій, необхідний для оптимізації поставлених цілей та завдань. Високий рівень інституціоналізації у політичній системі дозволяє еліті проявляти суб’єктність щодо ініціювання та практичної реалізації національних модернізаційних проектів. Підвищенню рівня інституціоналізації еліти, її суб’єктності в здійсненні модернізаційних перетворень можуть сприяти: 1) оновлення кадрового складу статусно-рольової сітки за рахунок залучення потенціалу молодіжних лідерів та проведення люстрації; 2) створення умов формування режиму партнерської співпраці з громадянським суспільством та бізнесструктурами, на засадах взаємного визнання зобов’язань і відповідальності щодо модернізації політичної системи в умовах глобального розвитку; 3) формування дієвого інституціонального середовища, що дозволить підвищити рівень відкритості внутрішньоелітної взаємодії, оптимізувати практики комунікації із громадянським суспільством та надати послідовності процедурно-технологічним аспектам процесу політичної модернізації; 4) ініціювання національного проекту модернізації, що відповідає сучасним тенденція глобального розвитку; 5) активізація мобілізаційного та консолідаційного потенціалу громадянського суспільства через підвищення рівня національної самосвідомості та політичної ідентичності.Посилання
Кульчицький С., Міщенко М. Україна на порозі об’єднаної Європи: монографія / кер. проекту Ю. Якименко Київ: Центр Разумкова, 2018. 232 с.
Луцишин Г. І. Національна консолідація України в умовах демократизації суспільства. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер. Політологія. 2012. Т. 182. Вип. 170. С. 51–55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN /Npchdupol_2012_182_170_13 (дата звернення: 05.05.2019).
Матеріали круглого столу «Перспективи модернізації в Україні і тенденції змін суспільної свідомості» 11 лютого 2013 року. Київ : Інститут соціології НАН України. URL: http://dif.org.ua/article/20- rokiv-monitoringu1-zmini-u-suspilniy-svidomosti-naselen nya-ukraini (дата звернення: 21.04.2018).
Основні засади та шляхи формування спільної ідентичності громадян України. Інформаційноаналітичні матеріали до Круглого столу 12 квітня 2017 року. Київ: Центр Разумкова, 2017. 94 с.
Пірен М. І. Перезавантаження мислення політико-владної еліти України в процесі реалізації демократичного врядування. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління. 2016. № 1. С. 126–131. URL: http://nbuv.gov.ua /UJRN/ vnaddy _2016_1_18 (дата звернення: 11.04.2018).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).