Діти-комбатанти у посткофліктному періоді: проблема відповідальності і захисту прав дитини (зарубіжний досвід для України).

Автор(и)

  • I. Yu. Chaika Запорізький національний університет
  • Ye. G. Tsokur Запорізький національний університет

DOI:

https://doi.org/10.31558/2519-2949.2019.2.2

Ключові слова:

діти-солдати, діти-комбатанти, дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, права дитини

Анотація

Використання дітей як учасників збройних конфліктів є найжахливішим проявом дегуманізації, коли відбувається порушення невід’ємних прав людини відносно найбільш уразливих членів суспільства – дітей. Ця проблема не є виключно правовою, хоча й регулюється в достатньо повній мірі Міжнародним гуманітарним правом. Вона поширюється і на сферу моралі, актуалізує питання відтворення суспільства, оскільки діти-комбатанти, зазнаючи руйнівного впливу на власну особистість в процесі її становлення, переживаючи посттравматичний стресовий розлад, навіть отримуючи потім спеціальну допомогу, у майбутньому навряд чи зможуть розвинутися у повноцінну особистість. Проблема дітей-комбатантів є особливо актуальною для країн африканського континенту, проте, на жаль, наша держава, починаючи з 2014 р., також вносить свій внесок у цю прикру статистику. Не існує ґрунтовного, повноцінного дослідження рівня залученості малолітніх та неповнолітніх дітей до збройного конфлікту на Сході України. Це пояснюється перш за все тим фактом, що у складі регулярних частин Української армії, що функціонує на засадах вітчизняного та міжнародного законодавства, немає і не може бути осіб, молодших за 18 років, в той же час дослідження кількості дітей-комбатантів в сепаратистських збройних угрупованнях, російських парамілітарних групах і частинах регулярної армії РФ, що вторглися в нашу державу, з очевидних причин ускладнене. Метою цієї статті є аналіз зарубіжного досвіду створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації дітей-комбатантів. Сучасний зарубіжний досвід створення системи нормативного регулювання та заходів соціальної роботи задля правової та психосоціальної реабілітації дітей-комбатантів є цінним для України, як з точки зору використання досягнень, так і в контексті уникнення негативних наслідків. По-перше, важливим є акцент на необхідності ретельного вивчення в рамках судової процедури причин залучення дитини до участі у збройному конфлікті, суб’єктів такого залучення, з’ясування конкретних дій, що були вчинені і дитиною, і відносно дитини з їх відповідною правовою кваліфікацією. По-друге, якщо приймається рішення про заходи з покарання дітей-комбатантів, вони мають носити переважно характер пробації з обов’язковою тривалою психосоціальною реабілітацією. По-третє, надзвичайно важливим є визначення відповідальності батьків дітей-солдатів щодо неналежного виконання батьківських обов’язків, в тому випадку, якщо вони мали об’єктивну можливість не залишати дитину на територіях, непідконтрольних Українському уряду.

Посилання

Про охорону дитинства: Закон України вiд 26.04.2001 № 2402-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14. (дата звернення: 29.03.2019).

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5.04.2017 р. № 268. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п. (дата звернення: 29.03.2019).

Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г., касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I). Женева, 8.06.1977 г. URL: https://www.icrc.org/ru/doc/assets/files/2013/ap_i_rus.pdf. (дата звернення: 29.03.2019).

Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г., касающийся защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера (Протокол II). Женева, 8.06.1977 г. URL: https://www.icrc.org/ru/doc/resources/documents/misc/6lkb3l.htm. (дата звернення: 29.03.2019).

Конвенция о правах ребенка. Принята резолюцией 44/25 Генеральной Ассамблеи от 20.11.1989 г. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/childcon.shtml. (дата звернення: 29.03.2019).

Факультативный протокол к Конвенции о правах ребенка, касающийся участия детей в вооруженных конфликтах Принят резолюцией 54/263 Генеральной Ассамблеи от 25.05.2000 г. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/rightschild_protocol1.shtml. (дата звернення: 29.03.2019).

Арзуманян Н., Пиццутелли Ф. Жертвы и палачи: вопросы ответственности, связанные с проблемой детей-солдат в Африке. Международный Журнал Красного Креста. 2003. № 852. С.429-462.

Будете плакати – вб’ємо: діти, завербовані в солдати, згадують про пережиті звірства. URL: https://trueua.info/news/budete-plakati--vbyemo-diti-zaverbovani-v-soldati-zgaduyut-pro-perezhiti-zvirstva. (дата звернення: 29.03.2019).

Бывшие угандийские дети-комбатанты опять идут в армию, но уже в правительственную. URL: https://news.un.org/ru/story/2005/02/1065941. (дата звернення: 29.03.2019).

Галанцев В. Хто він, малюк з «калашем»? Військо України. 2004. №9-10. С.23-25.

Дутли М.Т. Дети-комбатанты, захваченные в плен. Дети и война: сб. статей. Москва: МККК, 1995. С.64-80.

Платтнер Д. Защита детей в международном гуманитарном праве. Дети и война: сб. статей. Москва: МККК, 1995. С.5-20.

Правозахисники зафіксували 95 випадків, коли дітей залучали до збройного конфлікту на Донбасі. URL: https://forbiddentoforbid.org.ua/uk/pravozakhisniki-zafiksuvali-95-vipadki/. (дата звернення: 29.03.2019).

Френкель М. Гражданская война в Либерии. Международная экономика и международные отношения. 1998. № 7. С. 102-109.

Kumar K. Civil War, Women and Gender Relations: An Overview. Woman and civil war: Impact, Organisation and action. London: Boulder, 2001. Р. 5-79.

UNICEF. A major step to end the use of child soldiers. URL:www.unicef.org/noteworthy/protocol-conflict/. (дата звернення: 29.03.2019).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Захист прав дітей на окупованих територіях та під час військових конфліктів