Чинники формування образу країни на міжнародній арені.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.2.13Ключові слова:
формування образу країни, імідж держави, фактори та чинники формування образу країни, міжнародна арена, інформаційна політикаАнотація
У статті визначені тенденції формування образу країн в сучасному світі. Розглянуті чотири підходи до визначення факторів формування іміджу країни: Галумова Е., Прудникова Л., Даулінг Г. та Гаври Д. і Савіцької А. Також у даній статті окреслені основні суб’єкти формування політичного іміджу держави, серед яких виділяють основні інститути влади: президент (адміністрація президента), законодавча гілка влади (парламент), виконавча гілка влади (уряд), судова гілка влади, політичні партії, органи місцевого самоврядування. Визначення загальної моделі формування позитивного іміджу держави, її факторів та структури дозволили окреслити в статті основні механізми, задіяні в моделі, за версією Ераста Галумова. Були розкриті зовнішні чинники конструювання міжнародного образу держав. У даній статті йдеться про те, що на становлення та трансформацію міжнародного образу держави впливають більшою мірою зовнішні чинники, що зумовлені сучасними тенденціями посилення впливу міжнародного середовища та міжнародних стандартів на внутрішню політику держав. Серед зовнішніх чинників, які безпосередньо чи опосередковано впливають на формування образу країни, у статті зазначені: світові стандарти, стереотипи, міжнародні екологічні рухи та правозахисні організації, громадяни тієї чи іншої країни, що проживають за кордоном, туристична сфера, діяльність дипломатичних представництв, інших зовнішньополітичних відомств та культурнопросвітницьких центрів за кордоном, політичні технології. Набуває значення проблема створення образу країни в засобах масової інформації. У цьому руслі особливо важливим стає питання розробки та впровадження державою її інформаційної політики, а модель формування позитивного іміджу країни повинна втілюватися у державній стратегії на короткострокову або довгострокову перспективу.Посилання
Black S. The essentials of Public Relations / S. Black. – London : Kogan Page, 1993.
McLuhan M., Fiore Q. The medium is the massage, an inventory of effects. N.Y.: Wired Books, 1996.
Task force on stature and role of public relations. Report and recommendations // Public Relations society of America. 1980. № 11; Greyser S. Changing roles of Public Relations // Public Relations Journal. 1981. № 37.
Анхольт С. Бренд Америка / Саймон Анхольт, Джереми Хильдрет. – М.: Добрая книга, 2010. – 232 с.
Галумов Э.А. PR в международных отношениях / Э.А. Галумов // Информация. Дипломатия. Психология. – М.: Известия, 2002. – 616 с.
Галумов Э. А. Международный имидж России: стратегия формирования. – М., 2003. – С. 111 – 113.
Галумов Э.А. Международный имидж современной России. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора политических наук. – М., 2004.
Даулинг Грэм. Репутация фирмы: создание, управление и оценка эффективности: Пер. с англ. – М.: Консалтинговая группа „Имидж – Контакт”: ИНФРА – М., 2003. – XXVI. – 368 с.
Киселев И. Ю. Образы государств в международных отношениях: механизмы трансформации // Полис. – 2003. – № 3. – С. 51.
Пантелейчку І. Сучасні підходи до побудови структурної моделі іміджу регіону [Електронний ресурс] / Наукові записки. Випуск 44 // Режим доступу до ресурсу : http://www.ipiend.gov.ua/uploads/nz/nz_44/ panteleichuk_suchasni.pdf
Промская Н. Сети и медиа. Новая среда обитания человека [Електронний ресурс] / Н.Промская // – Режим доступу до ресурсу : http://hvylya.net/analytics/society/seti-i-media-novaya-sreda-obitaniya-cheloveka.html
Прудников Л. А. Политические технологии как фактор формирования имиджа Вооруженных Сил Российской Федерации: Автореф. дис. … канд. полит. наук. – М., 2004. – 12 с.
Данилов В. Особливості формування політичного іміджу держави / В. Данилов // Політичний менеджмент. № 2. – 2009. – С. 67 – 72.
Попова Л. І.Тенденції формування образу країни в сучасному країнознавстві / Л. І. Попова // Мова і культура. – 2011. – Вип. 14, т. 7. – С. 112-116. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2011_14_7_20.
Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз : навч. посіб. / Г.Г. Почепцов – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання ; КОО, 2006. – 327 с.
Ромат Є.В. Трансформація моделі державного управління рекламною діяльністю у перехідних умовах : монографія / Є.В. Ромат. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 380 с.
Сміт Е. Д. Національна ідентичність. – Київ: «Основи», 1994. – 223 с.
Хазратова Н.В. Структурна модель образу держави / Н.В. Хазратова // Психологічні перспективи. – 2001. – Вип. 1. – С. 26–36.
Щурко О. М. Функціональні аспекти образу держави на сучасному етапі / О. М. Щурко // S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe : електронний науково-практичний журнал / редкол.: Д. В. Яковлев (голов. ред.), К. М. Вітман (заст. голов. ред.), Д. Ю. Дворніченко (відп. секр.) [та ін.] ; НУ «ОЮА». – Одеса, 2017. – Вип. 4. – С. 22-26.
Щурко О. Чинники формування міжнародного образу держави: принципи класифікації / Політична наука в Україні: стан і перспективи: матеріали всеукраїнської наукової конференції (Львів, 10-11 травня 2007 року) / Укл. Поліщук М., Скочиляс Л., Угрин Л. – Львів, ЦПД, 2008. – 308 с. Режим доступу: http://postua.info/shchurko.htm.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).